×
Віртуальна Політична Кухня (ВПК)

Приватна територія необмеженого доступу

map-pin Питання Юля - смертельно небезпечний для олігархів політик!

  • Вічеслав
  • Вічеслав аватар Автор теми
  • Оффлайн
  • Адміністратор
  • Адміністратор
  • Україна - понад усе!
Більше
23 серп. 2018 01:08 - 23 серп. 2018 01:21 #2927 від Вічеслав
Михаил Саратов
17 серпня 2018
ЧТО НОВОГО? Да все старое. Снова меня достают вопросами я за или против Тимошенко? Успагойтесь-ЗА! Но это мое личное дело. И на основе долгой жизни и того, что так вышло-много знаю и стараюсь думать. Я пишу про нас! Кто мы, как люди, почему мы не народ в большинстве, а а в большинстве НАСЕЛЕНИЕ. Пытаюсь пояснить, как могу, почему мы в массе так мерзко относимся к той и к тем, кого нужно, думающим головой,хотя бы уважать за СДЕЛАННОЕ для нас всех.
Это мой ответ одному "болеющему за Украину", который мне(!) пояснял, что все проблемы в Украине именно
от Тимошенко. А все проблемы от олигархов в стране придуманы в Америке. Здесь речи нет про Тимошенко,
как просто объекта моего анализа. А речь про функции Премьер-министра. Но Вы зацепили тему, которая табу в СМИ с момента подписания того самого газового Контракта от 19.01.2009-го. И про Алчевск писали лишь изредка сразу после 2006 года. Сжато расскажу.
Ющ сделал все, чтобы все забыли про полностью замерзший Алчевск, когда премьером была не Тимошенко,а оленевод дружбан по разворовыванию всего в стране. Припомните, как вдруг у этого оказался целый завод, который переоснащал "оборудованием" из Китая сотни Скорых по бешеным ценам. И эта катастрофа в городе произошла там, где командовали ТОЛЬКО РЫГи. На короткое время не стало газа в городе и пошел лавинообразный поток замерзания ВСЕГО, что дает возможность жить человеку. Все трубы и радиаторы в домах полопались. Все теплотрассы полопались вместе с вентилями.
ВСЯ страна вывозила детей, больных, рожениц, стариков и детей в ТЕПЛУЮ Украину из всего 40.000 города. ВСЯ страна недели потратила, чтоб восстановить жизнь в городе. И меткомбинат в Алчевске перешел затем в собственность россиянину. Но это происходило в 2006 году.
А это про события 2009-го года. Уже 14.01.2009-го(смотрите архивы СМИ) газ уже почти не доходил по реверсу до Луганска, на Крым, Николаев, Запорожье. Кабмин останавливал все, что можно было остановить в производстве, чтобы сэкономить газ реверса из ПГХ на крайнем Западе Украины в 1400 км до Луганска, например. И не самотеком. Его нужно было качать, сжигая в компрессорах, тот же газ и много. Температура в ТУ! зиму была до минус 24-27 в Луганске, 18-22 в Харькове,
12-14 в Европе! Не дай БОГ произошла бы обычная авария или подрыв газогона Путиным(как он сдЕлал это
в Грузии в 2008-м вместе с подрывом ЛЭП), то на ремонт пошли бы дни!!! А лишь одногО дня достаточно, чтобы в такие морозы началось лавинообразное замерзание любых водогонов от квартир до теплотрасс. Тогда, если бы
труба лопнула возле Винницы, то ПОЛНОСТЬЮ замерзла бы территория с Германию. Если бы за Днепром, то
с Польшу. Алчевск-2 на вот ТАКУУЮ территорию...
Я один из тех не многих, кто читал этот Доклад-Сценарий событий, что произойдет, если на ЛЮБЫХ(как Брестский мир, но уже 2) условиях не возобновить поставки газа из России от моего друга, который в группе спецов и составил срочно его для Кабмина. Предлагалось пойти и на 1000! $ до весны! Если лопаются трубы, то включают электронагреватели. И ВСЕ! включат. Итогом -вырубаются новые, сгорают все старые трансформаторы в населенных пунктах.
Если нет потребления тока, то нужно сразу тормозить генераторы на электростанциях . Нет генерации тока-нет
НИКАКОЙ связи, никакого Ж.Д. транспорта, никаких заправок, никакого освещения и светофоров. И НИКТО не
знает, а что же произошло!!! Телевизора вашего любимого-НЕТ! В мороз 20-24 градуса. 14-й год и с войной, показал,
что в стране никаких резервов нет! ВСЕ разворовано! И явно в этом виновато не только окружение Тимошенко, а, наверно, совсем другие "честные" люди во ВСЕХ других партиях. Сколько сот тысяч одиноких, больных, детей, людей после операций и в роддомах, стариков и инвалидов умрет в своих домах и квартирах, когда большинство будут в ужасе спасать себя и своих детей, опущу...
Кто вдоль границ и с машиной сможет выехать. А какой грабеж авто на дорогах тогда будет промолчу. А кто жил в глубине Украины?
Никто из-за границы помочь не сможет, т.к. нет НИКАКОЙ информации от нас и связи с населением. Почти все продовольствие и лекарства для инъекций пропадают... Что происходит на ВСЕХ фермах без света и не один день тоже рассказать? А с магазинами, базами? А с повсеместными грабежами... А с канализацией на такой! территории тоже рассказать? Может, что произойдет на предприятиях с непрерывным циклом производства и ОПАСНЫХ производствах, тоже? Там в Сценарии для Премьера много реальных ужасов. Но был и такой. При полном отключении всех элетростанций на огромной территории по ЛЭП НА ! АЭС не сможет поступать ток.
А выключенные аварийно тринадцать блоков нужно еще долго охлаждать, качая насосами тысячи тонн воды . И не дни.
Резервные генераторы с з-да Малышева там стоят. Но, если они и заработают, то через пару часов и гавкнутся.
Даже в Японии в 2011-м все их японские гавкнулись. Итогом могло быть быть 13(тринадцать) Чернобылей... Меня спрашивают -Так, что это Премьер! спасла мир(и с издевкой) от такооой катастрофы? Да!, малята. Да! Она. И вот это, а не то, что вам показывают по любимому Телевизору, который НИКТО в мире не смотрит, кроме вас, и знают лидеры стран в мире. И поэтому стоя приветствуют, просто сейчас Тимошенко, на международных встречах не последних в мире людей. Но нашему населению важно ее каблуки(а других в больнице и не было, когда мы ее, распухшую от "лечения" и в бронике от людей Гепы, вывозили прямо на Майдан), каляска и платья от лЮбящего ТАКУЮ жену и друга мужа, миллионера Саши. Мало кто знает, что по ЛЭП, которые ОТ Чернобыльской АЭС, все эти последующие годы после аварии, ток поступал НА АЭС. Но остальная страна
живет и действует система перераспределения энергопотоков, если где-то!, а не по почти всей системе, произошел сбой.
Кто конкретно виноват в этой мировой трагедии весь мир точно узнает! Путин! Этот "Сценарий" Премьер сразу 16.01.2009-го отправила в Москву. Имхо! Наверное потому, что уже 17.01.2009-го Путин САМ предложил пойти на
переговоры по газу, поняв в какую халэпу могли все попасть.
И ПОШЕЛ НА ОГРОМНЫЕ УСТУПКИ. Например ВДВОЕ! увеличив цену за прокачку газа в Европу( и кто знает, кто! украл эти миллиарды $) и год платы по низкой цене за газ, как бонуса. Очень многие даже не понимают, что газ, который идет миллиардами кубометров из скважин в России до пункта Помары(начала Трубы в Европу), а дальше Труба Путиным перекрыта, не может там рядом или до(по трассе) складироваться в чемоданы и баллоны. Это газ!, который при превышении давления в хранилищах, начинает взрываться. Путин его палил в десятках огромных факелах, нанося ущерб России.
И он начал и уже взрываться несколько раз.
Путин не рассчитывал, что Украина, в лице Тимошенко, сможет найти ему достойный ответ Реверсом! Перекрыть
скважины в России означает их "забетонировать" навсегда. А остановить газоперерабатывающие комплексы с тысячами километров труб внутри, перед Трубой в Европу, означает зимой их уничтожение. Перед Путиным встала огромная проблема тогда. Ведь в 2009-м у него не было еще возможностей перераспределить газ по стране. Весной Мир хоронил бы сотни тысяч трупов и восстанавливал страну Украина... И пусть потом в тепле и на диванах мерзавцы всех мастей, от всех политшлюх, от всех политжурналюг обсуждают: прав ли был Премьер Украины, приказав подписать тот Контракт. И НА ЛЮБЫХ УСЛОВИЯХ. Потому, что проблемы возникли не
только перед Украиной, Европой, но и перед Россией! И смог их разрешить только один очень талантливый человек-Премьер-Министр Украины в 2009-м году и НИКТО другой этого не сделал! Я вижу вокруг себя миллионы идиотов и мерзавцев, начиная с Юща, который украл самолет, чтобы Премьер-Министру не дать подписать Контракт, где нет его с Фирташем РосУкрЭнерго и по цене 279 $, а не по 450$, как пришлось в в 2009-м, но НЕ ЦЕНЫ газа, а рассчЕтной цены(ведь газ из России никогда не стоил выше 437$, как два месяца в 2010-м) и где нет, благодаря именно Тимошенко, которая "обокрала" братьев Ющ, имевших с РУЭ, своих всего 27%. Миллионы идиотов(и тупых), которые помнят только само слово Контракт Юли, а что происходило при этом вокруг, понятия не имеют. И НЕ ХОТЯТ! Например того, что ВСЯ власть в стране тогда по приказу Юща выехала "на моря", как и он в Карпаты. И это во время такого! кризиса и при реверсе газа из ПГХ . Но все быдло в стране с умилением любит повторять -"А вона працює!" Именно ТАК, де-би-лы!, она лишь с горсткой талантливых и
честных Людей и РАБОТАЛА и работала Премьер-Министром Украины! для ВАС!
Тогда Премьер остался ОДИН НА ОДИН с такой уже глобальной проблемой. Никто из властей не только не выполнял свои функции, оговоренные Законом и Инструкциями, но и ждали, когда наша страна рухнет, чтобы с радостью сказать: Вот видите, это Премьер довела страну до такого! Никто из власти вверху не помогал спасать страну. Ни президент, со всем своим АП, ни ВР, которая ушла на каникулы и выехала на моря, ни РНБОУ, где стараниями Пеци, находился параллельный "Кабмин", ни ВСЕ губернаторы и ниже в стране.
Таки дела, малята, кто меня за живое зацепил. Да, и чтобы в такой ситуации сразу после 1января 2009-го делали Ляшко, Гриценко, Добкин с Гепой, вор вышек Бойко, Вакарчук и националист Бубенчик, так обожаемый в России? Особенно Ляшко меня бы "порадовал", предлагая ВСЕМ отсосать "За Украину" и подставить свою жопу, чтобы порешать проблему. А Вакарчук 16 декабря
2008 года отказался подставить свое плечо народу Украины, уйдя из депутатов снова на сцену, где ему хорошо и не нужно думать за всю Украину. И НЕ в должности президента, а даже депутата. Думайте, малята.

Михаил Саратов
Мне, правда, трудно писать про те времена и не говорить про ЮВТ. Но попробуйте понять смысл мною сказанного. Может я не очень умею это делать. Простите и выберите суть без ЮВТ. Не за веерные ее посадил Кучма. После дефолта в России в 88-м, когда баррель стоил всего 18$, полетела и Украина в бездну. И в Украине начались веерные отключения электричества по всей стране. Это наносило огромный ущерб нашим новым "олигархам", которые ничего не строили, а просто сели на потоки бабла и существующую инфраструктуру. А ВР, подконтрольная директору Кучме, выполнила все забаганки всех крупных игроков на рынке, где всем заправлял Кучма. Почему олигархов в кавычки? Да потому, что Кучма был единственным и никого туда не допускал, как олигарха. Т.е. не человека с деньгами, а человека, который может управлять политиками и иметь именно для этого свои СМИ. От Кучмы потребовали найти решение этой проблемы с отключениями. Он простой и спросил нуворишей: А кто это сможет сделать? Пинчук предложил ЮВТ, как самого опытного кризис-менеджера в газовой отрасли, которая многим показала, что можно выходить и из самых сложных ситуаций. Ну пригласите ее. До этого он ее не знал. Была беседа у него с ней. Она сказала, что решение поищет и дайте срок какой-то малый. Она пришла к Кучме и выложила свои предложения, где главным было изменение Законодательства, чтобы значительно урезать аппетиты монополистов и текст изменений к Законам. И предложение её ввести в Кабмин, чтобы оттуда она могла инициировать все изменения и контролировать их выполнение. Ознакомившись, Кучма послал ее на .... Она и пошла. А веерные все усиливались. И Кучма сдался. Все организовал и заставил ВР проголосовать за ее изменения в Законы. Через пару месяцев все заработало и без отключений. В бюджет страны поступило новых платежей от всех монополистов более 10 млрд. ТЕХ еще гривен. Поступили и от фирмы ЮВТ, нанеся и ей ощутимый удар. Во всей Украине были погашены все задолженности по зарплатам и пенсиям, включая и все по Донбассу, Экономика закрутилась, ВВП резко вырос. И вот тогда все эти бандюки и пришли к Кучме с требованием немедленно убрать эту "сучку" и наказать по полной-ОНИ! потеряли 10 млрд. СВОИХ денег на это блядское население из-за нее. И ее не только посадили(и ее мужа), отобрали "за долги" ее фирму и вообще разорили полностью. И вот с тех пор ЮВТ принципиально не имеет никакого своего бизнеса. Заберут мгновенно! Так зачем?))))
Last edit: 23 серп. 2018 01:21 by Вічеслав.

Будь-ласка, Увійти або Відкрити рахунок, щоб приєднатись до розмови.

  • Вічеслав
  • Вічеслав аватар Автор теми
  • Оффлайн
  • Адміністратор
  • Адміністратор
  • Україна - понад усе!
Більше
26 лип. 2018 00:43 #2917 від Вічеслав
Маленький конфликт с большими последствиями

Четверг, 30 октября 2003, 18:29


Локальный территориальный конфликт с Российской Федерацией вокруг косы Тузла осветил ряд глобальных, стратегических проблем, которые касаются и внутренних вопросов Украины, и международных. В частности, это вопросы относительно стратегии отношений между Киевом и Москвой, а также относительно места Украины в гипотетических геополитических расчетах "третьих стран".

Движущие силы и настоящие последствия конфликта

Российская Федерация, по большому счету, не заинтересована в конфликте с Украиной, поскольку необратимые и непредвиденные его последствия разрушают все политические и социально-экономические выгоды России, стратегически выстроенные федеральным руководством в течение нескольких последних лет. Геополитический и экономический успех от овладения куском малозначимй суши в Керченском проливе просто несопоставим с возможными потерями России на международной арене.

Во-первых, этот конфликт дискредитирует все предыдущие и будущие договоренности относительно положительного украино-российского сотрудничества, вследствие чего сводятся на нет любые возможности ратификации соглашения относительно образования Единого экономического пространства. В результате подобных "потерь" Россия фактически лишается лидерской монополии на пространстве СНГ, одновременно с имперскими амбициями.

Во-вторых, конфликт вокруг косы Тузла аккумулировал способности украинской нации к национальной самоидентификации, в той или иной степени активизировал патриотичнеские настроения и создал предпосылки для формирования новых антироссийских сил.

Такие тенденции легко просчитываются в результате профессионального социологического исследования, и вряд ли правительство Федерации пошло бы на подобную авантюру, не просчитав всех возможных последствий эскалации конфликта с Украиной.

Не будет преувеличением сказать, что сегодня в отношениях между двумя странами и двумя народами уже запущены необратимые центробежные цепные реакции. Это касается как "простонародья", так и политических элит.

С сегодняшнего дня главный водораздел между элитами двух стран пролегает через национальный интерес. Что касается заурядных граждан Украины и России, то следует сказать, что за последние дни на киевских и полтавских кухнях, равно как на московских и саратовских, уровень патриотизма и национализма возрос значительно больше, чем в зданиях МИД на Михайловской и Смоленской площадях.

Этот процесс запущен, и его уже нельзя остановить ни телефонными переговорами, ни свертыванием строительства дамбы.

В-третьих, конфликт с Россией автоматически повышает статус западной поддержки в сохранении территориальной целостности Украины, и стимулирует страну к активизации действий в направлении интеграции с Западом.

Можно сказать, что, таким образом, дамба на Тузле – это путь, которым Украина может прийти в НАТО. Вряд ли прирост Краснодарского края несколькими метрами косы стоит таких последствий для внешней политики России.

В-четвертых, этот конфликт дает Украине все основания глубоко пересмотреть собственную военную доктрину и построить, при поддержке (или невмешательстве) западных стран, мощную систему противовесов и удерживаний, прежде всего – в милитарном направлении.

В-пятых, этот конфликт наносит сокрушительный удар по международному авторитету России, уничтожает имидж Федерации как демократического и стабильного государства, и, по меньшей мере, тормозит вступление России в ведущие международные структуры. Нарушение РФ гарантий, которые были предоставлены Украине в 1995 году относительно ее территориальной целостности, дискредитирует международную политику Москвы, делает ее непрогнозируемой и опасной.

В-шестых, этот конфликт консолидирует нацию вокруг лидера национально-демократических сил Украины, который, из-за отсутствия адекватной реакции официального руководства государства, принял на себя общественные ожидания в защите суверенитета Украины. Соответственно, значительно повышаются его шансы на избрание президентом Украины, что приведет к свертыванию малопродуманных и невзвешенных "интеграционных процессов" с Российской Федерацией.

В-седьмых, все потенциальные провластные кандидаты на президентские выборы в Украине, так или иначе, главной темой своей потенциальной избирательной кампании планировали сделать "российский фактор", чтобы на основах декларирования "вековечной дружбы между двумя братскими народами" выстроить избирательную рекламную кампанию и приобретать голоса граждан Украины, лояльных к РФ.

Конфликт на Тузле выбил из-под ног этих кандидатов последний стул и полностью обесценил и без того мизерные шансы на победу. В результате Москва в значительной степени утратила влияние на ход президентских выборов в Украине.

В-восьмых, конфликт с Украиной делает как минимум проблематичным участие стратегических российских капиталов в приватизации украинских промышленных объектов.

Все эти выводы заставляют, как минимум, задуматься. Обстоятельства, связанные с зарождением конфликта в Керченском проливе, повитые мраком неадекватных тайн, странных недоразумений и парадоксов. Складывается четкое впечатление, что этот конфликт очень тщательно спланирован и профессионально проведен как классическая провокация извне.

Безусловно, с расчетом на сотрудничество с той частью русской политической элиты, которая имеет название "космополитической" и откровенно гнушается такими "абстрактными" понятиями как "национальная гордость", "патриотизм" и т.д.

Достаточно проанализировать неожиданно-агрессивные выступления право-либеральных сил России относительно конфликта, или демонстративно провокационные и явно несогласованные заявления представителей администрации президента РФ, чтобы, как минимум, не спешить с выводами. При этом надо также отметить, что классические патриотичные силы России и официальное руководство воздерживаются от эмоционального комментирования относительно конфликта.

Складывается также впечатление, что если Россия и инициировала подобный конфликт, то инициаторами его были силы, заинтересованные скорее в дискредитации высшего российского руководства, а не в укреплении его позиций. Руководство России оказалось не готово к этому конфликту и вступило в решение проблемы по правилам, навязанным извне.

Иначе говоря, ситуация вокруг косы Тузла сложилась такая, что делать однозначные "черно-белые" выводы относительно инициаторов конфликта, его причин, содержания и природы рановато. Прежде чем ехать на пролив и швырять камнем в кубанских казаков, необходимо четко проанализировать все то, что произошло, и лишь после этого прибегать к стратегическим шагам.

Однако все эти "недоразумения" отнюдь не снимают с повестки дня вопрос стратегических внутренних украинских проблем, которые стали очевидными с первых дней "керченского конфликта". В какой-то мере, мы должны быть признательны инициаторам этого конфликта за то, что он возник вокруг косы Тузла, а не, скажем, Крымского полуострова или Харьковской области.

Проблемы Украины

Уже в первые дни посягательств на украинскую территорию стало понятно, что:

Во-первых, Украина как геополитическая реальность и независимое государство не может себя защищать, не способна гарантировать собственный суверенитет и обеспечить территориальную целостность, оперативно и качественно защитить границы.

Мы впервые адекватно оценили тот досадный факт, что Украина не владеет ни одним действенным средством (в том числе оружием сдерживающего характера), которое могло бы обезопасить от подобных инцидентов в будущем.

Во-вторых, в Украине на сегодня отсутствует адекватная времени и внешним вызовам военная доктрина. Как следствие - отсутствует ее научное, производственное, организационное, финансовое обеспечение.

Военная доктрина Украины, принятая в 1993 году, не выдерживает никакой критики и напоминает скорее манифест пацифистов, поведенных на многовекторности и патологически непонятной влюбленности в вечный нейтралитет страны.

Следует также признать, что в Украине отсутствуют боеспособные войска. По сути, украинские вооруженные силы не готовы на равных противостоять даже казацким куреням Кубанского полка, уже не говоря о ВС Российской Федерации.

В Украине полностью отсутствует система подготовки опытных военных специалистов. Курсанты высших летных училищ получают офицерские звания, не имея ни одного часа налета. А молодые солдаты большей частью проходят "срочную службу" на строительстве дач и огородных работах генеральских усадеб.

В-третьих, стало понятно, что, кроме нас самых, никто Украину защищать не собирается. Государства, которые в 1995 году после отказа Украины от ядерного оружия выступили как гаранты сохранения ее территориальной целостности и безопасности, в сущности, устранились от посредничества в решении конфликта и фактически проигнорировали посягательства другого государства на украинскую территорию.

В-четвертых, руководство государства, верховный главнокомандующий и правительство продемонстрировало странную беспомощность, которая является прямым следствием зависимости и подчиненности высшего руководства Украины неукраинским интересам. Соответственно, возник реальный риск, что будущие грубые посягательства на украинскую территорию со стороны других государств могут сопровождаться молчаливой сдачей наших территорий.

Также надо учесть и то, что погранвойска Украины не получили никаких указаний из Киева относительно употребления комплекса мер по защите украинских границ (по некоторым данным, даже были сознательно разоружены) и в своих действиях руководствовались исключительно профессиональной интуицией, что совсем не унижает их, а, скорее, наоборот.

Пренебрежение высшего руководства Украинского государства угрозой территориальной целостности со стороны Молдовы, вокруг острова Змеиный, косы Тузла и др., создало внешние предпосылки для начала хронических посягательств на пограничные украинские территории.

В-пятых, Министерство иностранных дел не смогло оперативно предоставить никакой информации нормативного характера, которая недвусмысленно свидетельствовала бы о территориальной принадлежности "спорной территории". Это означает, что работа по правовому закреплению украинских территорий с 1991 года вообще не проводилась.

В-шестых, Служба безопасности Украины, военная разведка не смогли предупредить конфликт и не предоставили никакой информации о его зарождении, хотя дамбу, разумеется, строили не за считанные часы. В том же случае, когда такая информация была доведена до высшего руководства страны, следует говорить о проблеме абсолютного отсутствия в Украине систем четкого реагирования на стратегически важную информацию.

Что делать?

Если мы допустили возникновение и развитие конфликта в Керченском проливе, то теперь обязаны максимально эффективно использовать его последствия для повышения обороноспособности, и поблагодарить историю за этот шанс.

Если в Украине так и не появился настоящий государственный лидер, наделенный верховной властью, который смог бы объединить вокруг себя нацию, то сегодня эту, до этого времени пустую, нишу должны занять все политические элиты, независимо от собственных политических взглядов и уровня конфликтности между собой.

Мы все должны провести титаническую разъяснительную работу среди граждан Украины, чтобы дать народу понять: что это за конфликт, кто наши недруги, что такое национальное сознание и патриотизм. Иначе говоря, нам нужны мощные Уроки Патриотизма в масштабе всей страны.

Украине следует прекратить любую политику соглашательства и уступок. Не отдать ни единого метра собственной земли и ни одного литра воды из нашей части пролива. Чем больше будет шума в России - тем лучше. Сегодня конфликт работает на нас.

Все имеющиеся ресурсные силы направить на усиление границы, без любых компромиссов и уступок.

Высшему руководству Украины необходимо прекратить унизительно звонить по телефону чиновникам МИД России и другим членам правительства, успокоиться, вести себя достойно и заниматься внутриполитическими делами и решением внутренних проблем.

В честь года России в Украине составить и издать как можно более массовым тиражом антологию высказываний российских политиков относительно Украины, чтобы показать, какого именно "равного партнерства" желает Россия с Украиной.

Сделать необходимые стратегические выводы о том, что Вооруженные силы Украины должны быть всегда готовы к внешней агрессии и посягательствам на наши территории. Все возможные бюджетные сбережения в 2004 году непременно направить на укрепление пограничных сил Украины.

Верховной Раде Украины безотлагательно заслушать и взять под свой контроль вопрос демаркации границ Украины с участием международных наблюдателей.

Принять новую военную доктрину Украины со всеми необходимыми объемами ресурсного обеспечения, учетом новейших технологий, которые обеспечат оптимальное функционирование системы противовесов и сдерживаний.


Автор: Юлия Тимошенко, лидер Блока Юлии Тимошенко, партии "Батьківщина"

Будь-ласка, Увійти або Відкрити рахунок, щоб приєднатись до розмови.

  • Вічеслав
  • Вічеслав аватар Автор теми
  • Оффлайн
  • Адміністратор
  • Адміністратор
  • Україна - понад усе!
Більше
24 лип. 2018 11:56 - 24 лип. 2018 12:05 #2915 від Вічеслав
ВЯЧЕСЛАВ ІЛЬЧЕНКО. ТИМОШЕНКО І ВІЙНА ЗА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ (ВІДЕО)
23 ЛИПНЯ, 12:31 • СТАТТІ

Ця стаття готувалась довше, ніж передбачалось. Початково вона мала вийти ще позаминулого тижня, коли Юлія Тимошенко зустрілась з ветеранами 57 окремої мотопіхотної бригади, до якої увійшли батальйони "Батьківщина" (34-й батальйон територіальної оборони) та "Рух Опору" (42-й батальйон територіальної оборони). Ці два батальйони були створені на добровольчій основі в квітні-травні 2014 р. [1], і практично сходу опинились на передовій. Батальйони показали себе одними із найбільш боєздатних, і за їх участі було звільнено не один населений пункт, в т. ч. Торецьк [2].

Однак коли я звернувся за деякими деталями чотирирічної давнини, то виявив величезний пласт інформації, яка раніше в аналітичній пресі мені не зустрічалась. Таке враження, що існує своєрідне "табу" на висвітлення ролі в захисті української незалежності як партії "Батьківщина", так і самої Юлії Тимошенко. Воно, в принципі, зрозуміло. Якщо цю інформацію акуратно приховати, то простіше буде навішати ярлика "проросійської політичної сили" на виборах. Адже наша влада тільки так звикла перемагати - монополізувавши право на патріотизм, а решту виставивши агентами-шатунами. Я ж хотів би, аби ви робили висновки самостійно. Ось лише деякі факти з дуже-дуже довгого для Юлії Тимошенко 2014 р.

Почнемо із маловідомого (тепер уже) факту про те, як почався наступ Майдану на урядові позиції по вулиці Грушевського. Це відбулось 19 січня 2014 р., коли частина майданівців, які втомились від нескінченних переговорів із диктатором, розширила межі Майдану і облаштувала позиції спочатку на Європейській площі, а потім двинулась далі - і тоді по ним почали стріляти. Тодішня пропаганда Банкової їх тут же назвала провокаторами, а тріумвірат Яценюк-Турчинов-Тягнибок вагався з їх підтримкою - тому що це могло завадити переговорам - і схилялись до позбавлення активістів підтримки [3, 4, 5]. А ситуація там була майже критична. 24 постраждалих, серед яких навіть були журналісти [6], а затриманих в ту ніч відправили в СІЗО без звинувачень [7]. Наступного дня кількість постраждалих виросла до 44 чоловік, із них близько половини було журналістами.

Так от, 19 січня 2014 р. єдиним опозиційним політиком, який підтримав активістів на вулиці Грушевського, була Юлія Тимошенко [8]. Саме завдяки її листу, а також позиції "протимошенківської" фракції в тоді ще "Об'єднаній опозиції" межі Майдану були розширені аж по Європейську площу. Що, зрештою, і призвело до падіння режима Януковича. Взагалі, партія "Батьківщина" на Майдані була представлена чи не наймасовіше. Згідно досліджень соціологів, вона брала участь в 13% всіх протестів [9]. Цю цифру необхідно множити як мінімум на два, а то й не три - оскільки на прохання самої Тимошенко вона відмовилась від партійної символіки задля єдності [10] (до речі єдина, решта партій від символіки не відмовлялись, про що свідчать численні фотографії тих часів).

22 лютого, прямо в той же день, коли Тимошенко звільнили, вона без затримок попрямувала на Майдан. Саме там вперше прозвучала теза, яка потім була затерта за допомогою нехитрих інформаційних вкидів про "коляску" і "каблуки". Крім того, що люди не повинні розходитись з Майдану, поки не завершене перетворення країни, вона заявила, що саме визвольна боротьба в Україні потягне за собою встановлення демократичної влади в інших країнах пострадянського простору. І що тільки народ є гарантією того, що Україна не буде розтягнута на шматки [11].

Юлія Тимошенко була права. Перемога Майдану була для Кремля надзвичайно небезпечною. Йому необхідно було терміново показати, що перемога демократичних сил в країні - це бідність, розруха і війна. Саме тому він вирішив не зупинятись на анексії Криму, яка почалась 20 лютого [12], а розпочав повзучу інтервенцію в Україну. На той момент Україна була в стані фактично безвладдя, тому що з одного боку, були укладені домовленості із Януковичем, а з іншого боку - самого Януковича уже фізично в Україні не було, і опозиційні сили взяли на себе всю повноту влади [12]. Ось чому 1 березня 2014 р. Юлія Тимошенко заявила, що Україна негайно повинна розпочати процес євроінтеграції і розпочати консультації по Будапештському меморандуму. На той момент українська держава ще контролювала значну кількість стратегічних точок в Криму, в тому числі Ливадійський палац. Саме там Тимошенко запропонувала провести міжнародний саміт. Це повинно було компенсувати катастрофічну слабкість української армії, а також дозволило б показати світовій спільноті сам процес анексії. На жаль, ця пропозиція виконана не була. А завдяки інформаційному туману навколо подій в Криму на початку 2014 р. і відсутності міжнародних спостерігачів зараз Путін має змогу переконувати міжнародну спільноту, що Крим "сам пішов".

Зауважимо в дужках, що коли Тимошенко зараз виступає за повернення до Будапештського формату - це не є чимсь новим, а послідовна позиція на протязі чотирьох років.

Події, втім, розгортались дуже швидко. 16 березня було проведено "референдум", який контролювався російськими інтервентами та їх ставлениками. Уже наступного дня від Юлії Тимошенко вперше прозвучало чітке формулювання, що проти України відбувається агресія Росії [14]. Там же міститься і пропозиція негайно подати в міжнародний кримінальний суд в Гаазі та ратифікацію Римського Статуту. Останній досі не ратифікований у ВР, а чітке подання до Міжнародного Кримінального Суду стосовно агресії (відповідно до Конвенції ООН про агресію від 1974 р.) досі не сформоване.

Знову, зауважимо в дужках - Юлія Тимошенко вперше чітко назвала Росію агресором 17 березня 2014 р. Цю дату необхідно написати на стелі всім, хто зараз на всі лади заявляє, що Тимошенко ніколи не визнавала Росію агресором. А особисто Путіна вона назвала ворогом №1 для України 24 березня, в прямому ефірі ток-шоу Савіка Шустера [15]. А ось маловідома у нас стаття в французькій газеті "Парі Матч", де вона говорить, що Путін загрожує всьому світу [23].

Вона повторила ці тези 29 березня у своєму виступі на XII з'їзді партії "Батьківщина", і обозначила однією із своїх основних цілей - повернення Криму [16].

Коли в квітні розпочалась серія сепаратистський виступів на Сході, Юлія Тимошенко також однією із перших висловила свою позицію. 13 квітня вона перебувала в Холодному Ярі, і там в її виступі чітко прозвучало, що ніякого східного сепаратизму немає - а це є спецзагони ФСБ, які симулюють сепаратистську діяльність для того, щоб домогтись спершу федералізації, а потім і розшматування України [17].

В цьому вона була абсолютно права. Організація під назвою "Донецкая Республика", повністю організована і фінансована Росією, вела свою підривну діяльність ще з 2005 р. Вона і створена була громадянами Росії - Олександром Цурканом, Андрієм Пургіним та Олегом Фроловим [18]. Однак, на жаль, Донбас більше ніж 10 років представляв собою своєрідне удільне князівство, повністю віддане під контроль Партії Регіонів ще за меморандумом Ющенка. А у тієї уже давно була встановлена політична спілка як із російським політикумом, так і з спецслужбами - і тому російським спецгрупам там був ввімкнений повний режим сприяння.

Треба сказати, що Тимошенко намагалась до останнього щось вдіяти. Навіть особисто їздила до Луганська вести перемовини із більш-менш вменяємими фракціями [19, 24]. Однак невдовзі стало ясно, що мирного шляху не існує, і Путін всерйоз вирішив розпочати інтервенцію із відторгненням чергової частини території України. Саме тоді Юлія Тимошенко й вирішила створити свій "Рух Опору", який би допомагав українським військам із набором особового складу та ресурсами. Принципове рішення було прийнято і оголошено 30 квітня 2014 року [20].

Треба зауважити, що інший ключовий кандидат в президенти - Петро Порошенко - навіщось запропонував двосторонні переговори в форматі "Україна - Росія", без залучення світової спільноти. Це була перша ластівка майбутніх Мінських процесів, які фактично виводили Росію зі статуса агресора, і Юлія Тимошенко попереджувала про такий варіант розвитку подій [22]. Це, втім, люди зрозуміли лише через роки після того.

В травні Тимошенко зосередилась на формуванні "своїх" батальйонів. Не дивлячись на величезну кількість добровольців - 20 тис. - підбирались тільки найкращі кандидати, із військовим досвідом. В таку величезну цифру зараз важко повірити, і нині дехто говорить, що вона була чисто піарною. Однак якщо звернутись до джерел того часу, неважко побачити, що тоді люди буквально штурмували воєнкомати. Наприклад, в Чернівцях тільки за 1 день до воєнкомата звернулось 4 тис. осіб [25]. Тимошенко же оголосила набір по всій Україні, так що цифра в 20 тисяч добровольців зовсім не є фантастичною. Просто комусь дуже не хочеться нагадувати людям про те, на якому фантастичному підйомі тоді була українська нація. А то почнуть задавати питання - як же так сталось, що запал пропав, а замість цього люди стали буквально тікати з України мільйонами.




Батальйон "Батьківщина" був утворений з 421 бійця, і всі вони були професійними військовими - більшість мали досвід участі в миротворчих місіях по всьому світу. Він отримав номер 34 в загальному списку батальйонів територіальної оборони. Другий батальйон, який формувався за підтримки Тимошенко, отримав назву "Рух Опору", і до його складу увійшло 644 особи. До процесу формування цих батальйонів та їх підготовки долучались найкращі військові, яких тільки можна було знайти. 42-й, наприклад, готував Юрій Олефіренко - людина, яка пройшла три війни, і загинула героєм під час мінометного обстрілу Маріуполя 16 січня 2015 р.


Підготовка велась не тільки військова [2]. Коштом партії "Батьківщина" також купувалось спорядження. Наприклад, комплекти одягу для своїх батальйонів Тимошенко закупила сама, під час візиту на Буковину [26]. Відповідних змін зазнала і передвиборча програма Тимошенко - тепер в ній першим пунктом стояло створення потужної армії [27].


Поразка на президентських виборах 25 травня Тимошенко не зупинила. Здавалось би, передвиборча кампанія закінчена, можна розпускати штаби... Але вже 2 червня 2014 р. Тимошенко знову збирає свій штаб "Руху Опору" і... навпаки, посилює його роботу [28]. На цей раз задача полягала уже в допомозі регулярній армії, яка на той момент уже набрала силу. Що, на жаль, не можна було сказати про офіційне керівництво. Зараз уже забули, наприклад, обставини загибелі літака ІЛ-76 із нашими десантниками, наприклад. Це сталось 14 квітня [29]. Це зараз ми знаємо, що йшлось про репетицію збиття пасажирського літака - а тоді до цієї трагедії увагу привернула тільки Тимошенко. Вона ж вимагала провести розслідування [30], і хтозна, якби її тоді послухали - то катастрофи MH-17 вдалось б уникнути...

До речі, заява Тимошенко з приводу катастрофи малайзійського лайнера збереглась. Її варто навіть зараз прочитати [31], особливо тим, хто досі заявляє про "проросійськість" Тимошенко. Цікаво, це ж який-такий проросійський політик вимагатиме визнання російської агресії на міжнародному рівні?..

Залишилось тільки сказати, куди ж зникли "батальйони Тимошенко", про що вже в 2015 р. заговорила блогерська тусовка. Їх навіть називали віртуальними. А секрет відкривався просто. 26 жовтня 2014 р. їх переформатували в 34-й мотопіхотний батальйон 57 мотопіхотної бригади. Таким чином, вони попросту зникли з радарів. Однак це не означає, що Тимошенко і партія "Батьківщина" перестали їм допомагати. Обсяг допомоги не зменшився, а навіть збільшився. Просто став числитись як волонтерська допомога, яка є значно менш публічною. Втім, Тимошенко все одно не можна було втримати від зустрічей із ветеранами [32].

А ось іще кілька прикладів. Наприклад, в листопаді 2014 р. батальйони отримали величезний вантаж, в якому було все необхідне - від теплого одягу до коліматорних прицілів [33]. А в 2015 р. - тепловізори та прибори нічного бачення [34]. Донька Тимошенко - Євгенія - облаштовувала для захисників України фестивалі і опікувалась хворими [35]. Останню взагалі не один раз бачили на фронті, як свідчать численні фотографії.

Так що немає нічого дивного в тому, що зустріч із ветеранами 11 липня 2014 р. була надзвичайно теплою. На відміну від влади - яка настільки перелякалась тієї зустрічі, що аж захворіла "азаровським бімбозом" - ветерани пам'ятають важкий 2014-й рік, і яку позицію займала тоді Тимошенко.

Варто про це пам'ятати і нам, коли в наступний раз почуємо заяложені штампи про "російську шпигунку і агентку Путіна".






[1] www.tymoshenko.ua/ruh-oporu/
[2] gre4ka.info/interv-iu/44734-dmytro-krasilnikov-rozpoviv-pro-...hliakh-lehendarnoho-34-ho-batalionu-foto
[3] www.pravda.com.ua/news/2014/01/19/7010019/
[4] www.pravda.com.ua/news/2014/01/19/7009942/
[5] www.pravda.com.ua/news/2014/01/19/7009950/
[6] www.pravda.com.ua/news/2014/01/19/7010013/
[7] www.pravda.com.ua/news/2014/01/20/7010268/
[8] glavcom.ua/columns/julia_tymoshenko/123556-jakshcho-b-ja-bul...a-b-z-vami-na-vulitsi-grushevskogo..html
[9] zaxid.net/hto_buv_na_maydani_n1314409
[10] www.pravda.com.ua/news/2013/11/26/7003157/
[11] www.facebook.com/ashnar.lynx/posts/535209426613719
[12] www.harmony.com.ua/text/3628.html
[13] web.archive.org/web/20140302032244/http://batkivshchyna.com.ua/news/open/978
[14] www.pravda.com.ua/columns/2014/03/17/7019267/
[15]

[16] web.archive.org/web/20140401180035/http://batkivshchyna.com.ua/news/19756.html
[17] web.archive.org/web/20140417002004/http://batkivshchyna.com.ua:80/news/19879.html
[18] https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0_(%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F)
[19] web.archive.org/web/20140426162333/http://batkivshchyna.com.ua:80/news/19974.html
[20] www.tymoshenko.ua/ruh-oporu/
[21] www.pravda.com.ua/news/2014/04/25/7023614/
[22] web.archive.org/web/20140428122225/http://batkivshchyna.com.ua:80/news/19982.html
[23] web.archive.org/web/20140517162429/http://batkivshchyna.com.ua/direct_language/19899.html
[24] web.archive.org/web/20140517180845/http://batkivshchyna.com.ua/direct_language/19994.html
[25] censor.net.ua/video_news/273941/za_odin_den_v_voenkomaty_che...ntsev_esli_pridetsya_my_gotovy_vypolnyat
[26] molbuk.ua/vybory-vr/79077-yuliya-tymoshenko-u-chernivcyakh-p...omplektiv-odyagu-biycyam-v-ato-foto.html
[27] web.archive.org/web/20140605101251/http://batkivshchyna.com.ua/news/20130.html
[28] web.archive.org/web/20140702201941/http://batkivshchyna.com.ua/news/20239.html
[29] glavcom.ua/news/chotiri-roki-tomu-teroristi-pid-luganskom-zb...il-76-z-viyskovimi-na-bortu--505232.html
[30] web.archive.org/web/20140625061522/http://batkivshchyna.com.ua/news/20275.html
[31] web.archive.org/web/20140720182948/http://batkivshchyna.com.ua:80/news/20345.html
[32] www.photo.unian.net/ukr/detail/584002.html
[33] www.tymoshenko.ua/ruh-oporu/bataljon-batkivshhyna-otrymav-chergovu-partiyu-dopomogy/
[34] ba.org.ua/bataljon-batkivshhina-otrimav-vid-parti%D1%97-vijskove-obladnannya/
[35] www.tymoshenko.ua/ruh-oporu/u-slov-yansku-vidbuvsya-kontsert-na-pidtrymku-zahysnykiv-ukrayiny/
Last edit: 24 лип. 2018 12:05 by Вічеслав.

Будь-ласка, Увійти або Відкрити рахунок, щоб приєднатись до розмови.

  • Вічеслав
  • Вічеслав аватар Автор теми
  • Оффлайн
  • Адміністратор
  • Адміністратор
  • Україна - понад усе!
Більше
13 квіт. 2018 19:31 #2873 від Вічеслав
Манафорт проти Тимошенко. Повний текст
12.04.2018


Колишній помічник Трампа ухвалював "спеціальні операції" для допомоги українському президенту

Ексклюзив: Пол Манафорт схвалював таємні медіа-операції, які мали на меті дискредитувати ключову опонентку тодішнього українського президента

Люк Гардінг

5 квітня 2018

www.theguardian.com/us-news/2018/apr/05/ex-trump-aide-paul-m...oved-black-ops-to-help-ukraine-president

Колишній очільник кампанії Дональда Трампа Пол Манафорт санкціонував таємні медіа операції від імені колишнього президента України, які включали "спецоперації", "замовні" статті у "Wall Street Journal" та на американських вебсайтах, а також анонімні брифінги проти Гілларі Клінтон.

Цей проект мав на меті покращити репутацію тодішнього лідера України Віктора Януковича. Як розкриває електронне листування та документи, він став частиною багатомільйонних лобістських зусиль, які здійснювалися Манафортом від імені уряду Януковича, що опинився під шквалом жорсткої критики.

Ця стратегія включала:

• Пропозиції переписати статті у Wikipedia, щоб очорнити ключову опонентку тодішнього українського президента;

• Створення фейкового експертно-аналітичного центру у Відні для розповсюдження думок на підтримку Януковича;

• бліцкриг у соцмедіа "спрямований на цільову аудиторію в Європі та США";

• Інструктування журналістів з правого сайту "Breitbart" атакувати Клінтон, коли вона була державним секретарем.

Стратегія Манафорта в Україні стала предтечою пізніших зусиль Кремля та його фабрики тролів, які використовували Twitter та Facebook для дискредитації Клінтон, щоб допомогти Трампу перемогти на виборах 2016 року у США. Матеріали, з якими ознайомилось "Guardian", стосуються 2011 та 2013 років.

Спеціальний радник Роберт Мюллер, який розслідує можливу змову між кампанією Трампа та Росією, висунув проти Манафорта обвинувачення по багатьом пунктам. Манафорта звинувачують у "відмиванні прибутків" від його лобістської роботи в Україні, яку він здійснював протягом приблизно десяти років для Януковича і його політичної партії.

Мюллер також звинуватив Манафорта у найманні європейських політиків у відставці для лобіювання в інтересах Януковича та виплаті їм понад 2 млн. євро через офшорні рахунки.

Ці документи викривають ще одну таємну операцію, яка мала вплинути на міжнародну думку. У 2010 році Янукович переміг на президентських виборах свою суперницю Юлію Тимошенко. Наступного літа українська прокуратура заарештувала Тимошенко та ініціювала судовий процес проти неї. Це викликало жорстку критику з боку адміністрації Обами та ЄС, які звинуватили Януковича у переслідуванні Тимошенко з політичних причин.

У 2011 році Манафорт схвалив таємну стратегію щодо дискредитації Тимошенко за кордоном. Колишній репортер "Wall Street Journal" та "Financial Times" Алан Фрідман, який проживав в Італії, став автором та керівником цього проекту. Раніше Фрідмана звинувачували у приховуванні своєї роботи як оплачуваного лобіста.

Крім того, у проекті брав участь Рік Гейтс, тодішній заступник Манафорта, і Костянтин Кілімнік, ще один близький соратник Манафорта, який на думку ФБР, пов'язаний з російською військовою розвідкою.

У липні 2011 року Фрідман надіслав Манафорту конфіденційний документ на шести сторінках під назвою "Україна – цифрова дорожня карта". У ньому викладався план "деконструювання" Тимошенко за допомогою відео, статей та соцмедіа. Як повідомляють джерела в колишньому українському уряді, Янукович діяв за порадою Манафорта, який дав проекту зелене світло.

Фрідман запропонував амбітні операції. Вони включали виробництво анонімних відео з атаками на Тимошенко і порівняння лідера опозиції з п'яним Борисом Єльциним. "Простір соціальних медіа пропонує величезні можливості для провини за асоціацією", – писав Фрідман у документі.

Він продовжує: "Ми знаємо, що існує відео Тимошенко, у якому вона висловлює якісь обурливі претензії до суду... Це відео можна розповсюдити у соціальному просторі, щоб підсилити враження, що вона, в найкращому випадку, є безрозсудною і не спроможною бути державним діячем, а в найгіршому – підступною, наклепницею і антисеміткою".

Користувачі Twitter, включаючи "тих, кого ми "знаємо", можуть ретвітити цей ворожий контент. "Дорожня карта" включала вебсайт, пости у блогах та email-розсилки "цільовій аудиторії в Європі та США". Один з розділів мав назву "спецоперації". У ньому зазначалося: "Це могло б включати модифікацію сторінки у Wikipedia, щоб підкреслити корупцію [Тимошенко] та судовий процес та змінити тон використовуваної мови".

Фрідман працював з Екхартом Сейгером, колишнім продюсером CNN. Згідно з електронним листуванням, вони були тісно пов'язані з "Полом", який, в свою чергу, інформував голову адміністрації Януковича Сергія Льовочкіна. Льовочкін відмовився коментувати. У цій переписці він згадується, як "СЛ".

"Він працював потай", – говорить одне джерело про Фрідмана. – "Він не привертав до себе уваги. Без дозволу Пола Алан ніколи б отримав контракт з урядом [Януковича]".

Компанія Фрідмана "FBC Media" підписала "автоматично поновлюваний договір найму". За даними джерел у Києві, їй сплачували приблизно 150 000 євро кожні три місяця. За їхніми словами, гроші клалися на депозит на офшорному рахунку на Сейшелах. Часто оплата запізнювалася, додають вони, що змушувало Фрідмана скаржитися.

Видання "Guardian" зв'язалось з Фрідманом, який заявив, що ці доходи були "задекларовані". Він підтвердив, що його компанія працювала на Україну з кінця літа 2011 року над, як він назвав це, "проектом зі зв'язків з громадськістю та створення профілю країни". Він додав: "Це не був секретний або прихований план. У нас були піарники, які дуже відкрито пропонували інтерв'ю і статті в газети".

Він сказав, що метою проекту було просування тодішньої політики українського уряду щодо наближення до партнерської угоди з ЄС. "Наше завдання – підтримка постійної комунікації на користь діалогу між Брюсселем та Києвом. Таким був наш меседж".

"Ми ніколи не підтримували промосковську позицію і вже припинили наші відносини, коли український президент відмовився від тісніших зв'язків з Європою".

На запитання, чи зареєструвався він у Міністерстві юстиції США, Фрідман відповів, що він ніколи не працював у якості лобіста для України. Він додав: "Я ніколи не реєструвався як іноземний агент, тому що я ніколи ним не був".

"Я займався комунікацією, піаром і медіа-стратегією в Європі для клієнта, так, як роблять десятки лондонських піар-компаній, що працюють на різноманітні уряди".

У документі зазначається, що Фрідман доповідав напряму у Київ. Навесні 2012 року він сказав тодішньому Міністру закордонних справ Костянтину Грищенку, що він "створив десятки позитивних авторських колонок/ інтерв'ю/ статей для друку і телебачення" і "розповсюдив позитивні історії в новинах" у приблизно 2000 публікаціях.

Ключем до цієї стратегії був фейковий експертно-аналітичний Центр досліджень колишніх радянських соціалістичних республік (CXSSR), створений за підтримки Манафорта. Фрідман використовував його для публікації десятків позитивних статей про Януковича, багато з них під авторством "Метью Ліна".

Коментарі Ліна з критикою Тимошенко та держдепартаменту Обами виходили на консервативному американському RedState. Фрідман сказав Манафорту, що його редакційна команда написала статтю для Януковича, яка вийшла у "Wall Street Journal".

Він претендує на причетність до профілю Тимошенко, написаного Метью Камінскі з "Wall Street Journal". Камінскі каже, що Фрідман ніколи не був джерелом "або навіть тим, з ким, наскільки я пригадую, я мав будь-які контакти".

У квітні 2012 року Фрідман надіслав Манафорту ще один "суворо конфіденційний" документ на дві сторінки. У ньому викладалися плани щодо запуску "спеціального вебсайту" під назвою "The Tymoshenko Files". Цей сайт мав належати Інні Богословській, українському депутату і критику Тимошенко.

Насправді ж, Фрідман би "таємно готував, реалізував і підтримував" цей сайт, йдеться у документі. Він розміщував би "написані іншими" блоги та "серіалізацію квазі-повісті". На запитання про цей вебсайт, Фрідман відповів, що він ніколи не писав "жодного контенту" для цього сайту.

Електронне листування, яке бачило "Guardian", виявляє регулярну переписку між Манафортом, Фрідманом, Гейтсом, Кілімініком та українськими посадовцями. Гейтс, який і надалі співпрацював з Манафортом у виборчій кампанії Трампа 2016 року, написав декілька повідомлень. У лютому Гейтс визнав змову і те, що він брехав ФБР, та погодився співпрацювати з Мюллером.

На той час Кілімнік був російським менеджером київського офісу Манафорта. Вважається, що Кілімнік є "Особою А" в останньому обвинувальному акті Мюллера, поданому минулого тижня. У ньому йдеться, що на думку ФБР, Кілімнік пов'язаний з московським ГРУ, і додається, що Гейтс про це знав. Кілімнік заперечує будь-які зв'язки. Фрідман підтвердив, що він зустрічався з Манафортом і Гейтсом, але наполягає, що він зробив це, "тому що клієнт про це попросив".

Медіа операції Манафорта включали атаки на Клінтон. У жовтні 2012 року Гейтс надіслав електронний лист Манафорту і Фрідману, відмітивши статтю, написану журналістом Беном Шапіро. У цій статті "Breitbart" Клінтон критикувалася за її публічну підтримку Тимошенко, яка уклала виборчу угоду з правою партією "Свобода".

У цій статті цитувався єврейський "лідер", який анонімно звинувачував Клінтон у створенні "неонацистського Франкенштейна". Гейтс написав: "Панове, ось перша частина низки статей, які публікуватимуться в рамках наших зусиль. Алане, всі лаври за коментар про Франкенштейна – тобі".

Можливе використання офшорних рахунків, скоріш за все, зацікавить ФБР. Манафорта звинувачують у приховуванні понад 75 млн. доларів, зароблених в Україні.

Намагання Януковича улещувати західних лідерів припинилися у жовтні 2013 року, коли він прийняв допомогу Москви. Він втік до Росії після антиурядових протестів. У 2015 році Фрідман написав авторизовану біографію Сільвіо Берлусконі. Манафорт продовжував працювати на партію Януковича до того часу, коли приєднався до кампанії Трампа. Манафорт заперечує, що він вчинив порушення, і додає, що оскаржуватиме звинувачення Мюллера.

ДОДАТКИ ДО СТАТТІ:

1.

ЗВІТ ЩОДО СТРАТЕГІЧНИХ КОМУНІКАЦІЙ ПО УКРАЇНІ

Звіт по результатам виконання та стратегії для міністра закордонних справ – 27 березня

Короткий зміст

Ми розпочали роботу в Україні влітку 2011 року та з того часу підготували десятки позитивних авторських колонок/ інтерв'ю/ статей для друку та телебачення, а також розповсюдили позитивні новини, посприявши приблизно 2000 публікацій на авторитетних сайтах новин та впливових міжнародних політичних сайтах у Сполучених Штатах, Німеччині, Франції та Британії.

Незважаючи на складне новинне середовище, ми успішно задіяли журналістів та активістів з нашої мережі, щоб показати більш збалансовану картинку України, ефективно протидіючі пропагандистській машині Тимошенко завдяки численним статтям, листам-спростуванням, розповсюдженню інформації, відео на Youtube та навіть "незалежному" онлайн-порталу, створеному спеціально для того, щоб збалансовано хвалити Україну через Центр дослідження колишніх радянських соціалістичних республік ( www.cxssr.org ).

Наша робота включає щоденний моніторинг медіа щодо подій в Україні та тісну співпрацю з Полом Манафортом та Костянтином Кілімніком, а також Олегом Волошиним у Міністерстві закордонних справ стосовно стратегії та створення меседжу. Ми також розробили документ щодо стратегії, який Пол передав СЛ.

В подальшому нашим найбільшим пріоритетом буде використання друкованих, ТВ та онлайн медіа плюс проведення експертної європейської конференції для рекламування реформ і модернізації, яких досягнув президент. Це означає, що ми зосередимо увагу на вільних і чесних виборах, європейській ідентичності України та культурних і торговельних зв'язках з ЄС, а також на тіснішій співпраці з інституціями НАТО та ЄС. Ми, звичайно, також продовжуватимемо протидіяти пропаганді Тимошенко як мучениці, а також підкреслювати відкритість країни, привабливість для інвестицій та реальні перетворення напередодні Євро 2012 та, пізніше, парламентських виборів.

Ми також розробимо стратегічну кампанію в соцмедіа, яку буде поєднано з більш традиційними методами розповсюдження контенту. Це включатиме Facebook (як сторінки, так і групи фанів), а також Twitter та інші обрані інструменти соцмедіа, які підійдуть для цього контенту та меседжу. Нижче наводиться короткий виклад деякої роботи, яку ми виконали з минулого року.

Засідання ПАРЄ 20 червня

 Ми зробили 5-хвилинний редакційний телерепортаж про засідання ПАРЄ у Страсбурзі, що містив інтерв'ю з Віктором Януковичем, який обговорював відданість України Європі. Цей репортах було показано на таких телевізійних станціях, як CNBC Europe, CNBC Asia, PBS в Сполучених Штатах, Al Arabiya на Близькому Сході, NDTV в Індії та десятках інших каналів, охопивши аудиторію у понад 300 млн. глядачів.

 Окремо цей репортаж було показано між жовтнем та листопадом 2011 року на понад 20 авіалініях, як частину програми для перегляду під час польоту, охопивши понад 5 мільйонів пасажирів.

День Незалежності України (24 серпня 2011 року)

 У Києві було створено інформаційні матеріали, які потім розповсюджувалися по всьому світу. Репортаж тривалістю 6,5 хвилин розповсюджувався через супутник через APTN, а також був доступний для онлайн завантаження у нашому екстранеті. Стрічка APTN розповсюджувалася сотням телерадіокомпаній по всьому світу, а наш екстранет мав багато унікальних відвідувань телерадіокомпаніями.

 Ми розмістили окремий редакційний репортаж про святкування Дня Незалежності на китайському "Phoenix Television" мандаринською мовою, щоб сприяти ПІІ.

 23 серпня було розіслано прес-реліз під заголовком "Україна дивиться у європейське майбутнє, святкуючи 20 річницю незалежності", який було переглянуто понад 500 разів по всій мережі (серед іншого Reuters, CNBC, msn money; Yahoo). У повідомленні, яке подавалося під економічним кутом, наводилися цитати президента Януковича та описувалося яскраве економічне майбутнє України.

 Окремо було підготовлено авторську колонку за підписом ВЯ під заголовком "Майбутнє України – в Європейському Союзі", яку було розміщено нашою редакційною командою у "Wall Street Journal".

Наближуючись до підписання Угоди про асоціацію

 Ми організували дружній прес-візит та інтерв'ю з прем'єр-міністром Миколою Азаровим для американського репортера-фрілансера Еріка Лімана в Києві, результатом чого стали сім статей у трьох різних виданнях: "Український лідер відстоює баланс між Сходом та Заходом у міжнародних відносинах" у "Washington Times" 7 листопада; "Піде Україна на Захід чи на Схід?" у "Global Post" 20 грудня; а також п'ять статей у Bloomberg BNA 10 листопада ("Прем'єр-міністр Азаров розхвалює покращення в єдиному податковому кодексі" – ДОСТУПНО В ДРУКОВАНОМУ ВИГЛЯДІ).

 Авторська колонка політичного експерта та голови Інституту української політики Костя Бондаренка була опублікована на "EurActiv" 8 листопада: "Україна: ізоляція – це не шлях вперед".

 23 грудня впливовим вашингтонським зовнішньополітичним сайтом "RedState" під авторством Метью Ліна була розміщена стаття про важливість України та її "європейської ідентичності" ("Європейський Союз посередності: ідеальне поєднання для Державного департаменту, який втрачає можливості щодо України та Польщі").

Протидія негативним оцінкам та пропаганді Юлії Тимошенко

 В результаті нашої роботи з Метью Камінскі з "Wall Street Journal" 14 жовтня ця газета опублікувала статтю "Сходження і падіння Юлії Тимошенко", яка описувала неоднозначне минуле Тимошенко. Ось як описує Камінскі численні перетворення Тимошенко: "Її життя – неймовірне. Вона швидко заробляє мільярди у жорсткому бізнесі. Втрачає більшу частину цих грошей і йде в політику. Знову впадає в немилість, але потім очолює демократичну революцію. Вона стає сильним прем'єр-міністром і мріє про найвищу посаду. Програє президентські вибори і починає зникати зі сцени. Тепер вона – мучениця".

 Ще одна важлива стаття з критикою Тимошенко, яка викриває її минулі зв'язки з Лазаренком та її корупцію, а також її зв'язки з Путіним, була розміщена 29 листопада впливовим вашингтонським зовнішньополітичним сайтом "RedState" під авторством Метью Ліна ("Зовнішня політика адміністрації Обами: програючи по всіх фронтах").

 Ми також розмістили статтю історика і політолога Костя Бондаренка під заголовком "Україна – не Ісландія" ( www.euractive.com/specialreport-eu-ukraine-relations/ukraine-iceland-analysis-511477 ) на "EurActiv", незалежному медіа-порталі, присвяченому європейським справам, який в середньому має приблизно 600000 унікальних переглядів щомісяця.

 Ми також привернули увагу до потужної промови, виголошеної президентом Януковичем в українському Парламенті, в якій він чітко зв'язав майбутнє України з Європейським Союзом. Ми написали статтю під заголовком "Коли ви востаннє чули, щоб український президент засуджував "застарілі радянські репресивні правові норми"?" ( redstate.com/mattlina/2012/02/18/when-is-the-last-time-you-h...ete-soviet-era-repressive-rules-of-law"/ ), яку ми розмістили на престижному вашингтонському зовнішньополітичному сайті RedState 18 лютого.

Звіт про свободу преси в Україні

 Наш редакційний репортаж "Україна покращує позиції у рейтингах свободи преси" було розповсюджено 27 лютого; результатом стали понад 250 онлайн публікацій англійською, французькою та німецькою мовами по всій мережі, включаючи Wall Street Journal MarketWatch; msn money; Yahoo.

Мирний процес в Придністров'ї

 У вівторок, 31 січня, пресі була розіслана новина "Важливий внесок України у молдовсько-придністровський мирний процес". Результатом стали 338 онлайн публікацій редакційними брендами англійською, французькою та німецькою мовами по всій мережі, включаючи Wall Street Journal MarketWatch; msn money; Yahoo.

Перебої з поставками газу в Європу

 У понеділок, 6 лютого ми також опублікували статтю "Україна закликає до співпраці, поки перебої з поставками російського газу знову б'ють по ЄС", результатом чого стали 268 онлайн-публікацій англійською, французькою та німецькою мовами по всій мережі, включаючи Wall Street Journal MarketWatch; Forbes; Yahoo

Промова президента Януковича на відкритті сесії в Раді

 Наша новина під заголовком "Шлях України до ЄС є безальтернативним" була розповсюджена у четвер, 9 лютого, результатом чого стали 205 публікацій англійською, французькою та німецькою мовами по всій мережі, включаючи Wall Street Journal MarketWatch; Bloomberg; Yahoo. Ця новина розпочала виклад історії Тимошенко та газової угоди 2009 року.

Можливе помилування Тимошенко після ухвалення кримінального кодексу за європейським зразком

 Ми підготували і розповсюдили 28 лютого редакційний репортаж навколо нашої новини "Президент каже, що він готовий помилувати Тимошенко, коли буде ухвалений кримінальний кодекс за європейським зразком", який був висвітлений у 326 публікаціях англійською, французькою та німецькою мовами по всій мережі, включаючи Bloomberg; Wall Street Journal MarketWatch; та Yahoo

Спростування редакційної авторської колонки міністрів закордонних справ

 Після публікації авторської колонки у "New York Times" за підписом Карла Більдта, Вільяма Хейга, Карела Шварценберга, Радослава Сікорскі та Гідо Вестервелле, Міністрів закордонних справ Швеції, Британії, Чеської Республіки, Польщі та Німеччини відповідно, ми написали статтю під заголовком "Залучення – це відповідь в Україні", яка оскаржує їхні аргументи. 14 березня її було успішно розміщено на провідному вашингтонському зовнішньополітичному сайті RedState.

 Окремо ми працювали над листом-спростуванням, який дотримувався стандартів "New York Times", і який 20 березня було опубліковано під заголовком "Україна відповідає" ( www.nytimes.com/2012/03/21/opinion/ukraine-responds.html ) /

Центр дослідження колишніх радянських соціалістичних республік (CXSSR)

 Наприкінці лютого було запущено "незалежний" онлайн-портал Центру дослідження колишніх радянських соціалістичних республік (CXSSR), і ми працюємо над тим, щоб він збалансовано хвалив українську економіку, політичні й соціальні реформи, відданість країни ЄС, а також представляв реалістичну точку зору на справу Тимошенко та газову суперечку з Москвою.

З моменту його запуску ми розмістили чотири статті на сайті, включаючи:

 "Газова суперечка ставить Україну між двох вогнів", в якій описується відданість Україні Європі не зважаючи на тиск з боку Росії щодо поставок газу.

 "Різкий поворот у справі Юлії Тимошенко?", в якій обговорюється можливість помилування у зв'язку з проєвропейським порядком денним реформ в Україні.

 "Які уроки демонструє Ісландія світу?", в якій проводяться паралелі між справою Тимошенко та колишнього ісландського Прем'єр-міністра Гейра Хаарде, якого звинувачують у "неспроможності адекватно захистити економіку від фінансових потрясінь".

 "Залученість в Україні: чи продовжуватимуть Європа та Сполучені Штати?", в якій зазначається, що підхід Європи та Америки до України був неправильним.

Виробництво та розповсюдження відео

 Ми створили два відео, в яких розкривається "Правда про Юлію Тимошенко", і які ми стратегічно розмістили на Youtube та нашому порталі CXSSR. Ці відео відверто кидають виклик образу мучениці Тимошенко, детально описуючи її зловживання владою, тісні зв'язки з прем'єр-міністром Лазаренком, який сидить в американській в'язниці за шахрайство і відмивання грошей, а також її схоже на хамелеона перетворення на героїню Помаранчевої революції. Ми також повернулися до риторики статті Метью Камінскі у "Wall Street Journal", яка викривала справжню суть Тимошенко, як жінки, яка прагне влади і грошей.

Інтерв'ю міністра закордонних справ Костянтина Грищенка в Брюсселі кореспондентам провідних європейських газет (24 березня 2012)

 Ми сприяли зустрічі між Грищенком та брюссельськими кореспондентами деяких з провідних щоденних газет в Європі, включаючи італійську "La Stampa", іспанську "El Pais", німецькі "Stuttgarter Zeitung" та "Sueddeutsche Zeitung", і польську "Gazeta Wyborcza". Це інтерв'ю авторитетним європейським виданням дозволило викласти українську точку зору та пояснити позицію країни щодо низки питань, починаючи з газової суперечки і справи Тимошенко, і закінчуючи відданістю країни Європі. Було опубліковано наступні статті (НЕОБХІДНІ ПОСИЛАННЯ ЯК ТІЛЬКИ БУДУТЬ ОПУБЛІКОВАНІ СТАТТІ)

Пріоритети подальшої роботи

 Продовження передачі ключових меседжів на ТВ, у друкованих та онлайн виданнях напередодні Євро 2012 та осінніх виборів.

 Спеціальна увага інформаційній роботі у соцмедіа, включаючи Facebook та Twitter

 Вибори у жовтні 2012 року будуть вільними та чесними – як постійний меседж

 Європейська ідентичність України та шлях до тісніших зав'язків з ЄС – на базі медіа та подій

 Продовження викриття зловживання владою Юлією Тимошенко

 Українська економіка витримає глобальну економіку і створить нові можливості для іноземних інвестицій

 Ми також працюємо на експертною конференцією в Римі, яка представить позитивний погляд на Україну, з колишнім Віце-президентом Європейської комісії і колишнім Міністром закордонних справ Франко Фраттіні та колишнім Заступником міністра економіки Адольфо Урсо серед спікерів. Ми хотіли б, щоб КГ став одним з ключових спікерів та конференції центру FareFuturo у червні або липні.

Ми з нетерпінням очікуємо на зустріч щодо загальної стратегії з Міністром, Олегом, Полом і нашою командою, яка, як ми сподіваємося, відбудеться під час нашого візиту до Києва 11-12 квітня.

20 липня 2011 року

2.

Україна – цифрова дорожня карта

Короткий зміст

FBC Media розробляє стратегію цифрового контенту з проактивними та реактивними елементами, які на початковій фазі призначені для деконструювання Юлії Тимошенко, а також виставлення України, яка намагається зблизитись з ЄС, у позитивному світлі.

Елементи цієї стратегії вже створюються, і вже було опубліковано блог www.redstate.com/csbadeaux/2011/07/14/the-rule-of-law/ .

Кінцеві результати

Центр колишніх соціалістичних республік (CXSR)

• Це – політичний центр, завдання якого – зрозуміти і пояснити сучасну динаміку колишніх радянських країн та країн Варшавського пакту.

• Він зосередиться на

 Албанії

 Азербайджані

 Болгарії

 Грузії

 Казахстані

 Польщі

 Румунії

 Україні

 Узбекистані

• Призначення п'яти співробітників до CXSSR. Запрошено приєднатися американського науковця Адріана Каратницького.

Вебсайт CXSR

• Вебсайт CXSR міститиме достовірний аналіз та думки, які знайдуть відгук у "замкненому середовищі" в Україні.

• Навігація сайту зі стартової сторінки здійснюватиметься за країною та контентом.

• Основна увага буде зосереджена на довгих статтях у стилі міжнародних відносин, які міститимуть глибокий аналіз та коментарі.

• Другорядно, сайт матиме адміністратора сайту та невеличкі уривки новин від дописувачів, оновлення сайту та швидкі коментарі до новин.

• Третій розділ буде призначений для "зареєстрованих користувачів" і фанів сайту, які надсилатимуть свої статті та публікації. Ця частина сайту регулюватиметься принципами відсутності расистських, сексистських висловлювань, непристойної мови тощо. Але, звичайно, можна висловлювати різкі думки.

Блоги

• Початкові теми: деконструювання Юлії Тимошенко, починаючи з її зауважень щодо концтаборів. Протиріччя з Девідом Дж. Креймером.

• Подальші теми: "Газова принцеса" та її зв'язки з Лазаренком, недосконала газова політика, зв'язки з Путіним, антисемітизм, її перебування на посаді, коли вона підтримувала і уможливлювала систему, яку вона тепер називає корумпованою.

• Теми позитивної проекції: пенсійна реформа, проєвропейська позиція України, антикорупційні ініціативи.

• Блоги матимуть як формальний тон "авторських колонок", так і більш легковажний "блогерський" стиль.

Діяльність наступного етапу

• Email-розсилки цільовій аудиторії в Європі та США.

• Другий сайт, на якому міститимуться блоги (можливо, сайт заміток у блозі).

• Оптимізація пошукових систем, щоб змістити увагу з онлайн матеріалів до друкованих матеріалів.

• Кластер діяльності навколо Дня Незалежності України, включаючи фотоальбоми на Flickr. Це також допоможе привернути увагу користувачів до цього матеріалу.

• Спеціальні операції. Це могло б включати модифікацію сторінки у Wikipedia, щоб підкреслити корупцію та судовий процес та змінити тон використовуваної мови.

Створення впливу у цифровому просторі

15 липня лондонська "Daily Telegraph" опублікувала статтю, в якій Юлія Тимошенко заявила, що її країна перетворюється на "величезний концтабір в серці Європи". Це дає купу можливостей у цифровому просторі.

• Ще до того, як ми створимо нашу власну статтю на цю тему, ми можемо розмістити посилання на оригінальну статтю у "Daily Telegraph" у Twitter. З декількома ключовими словами типу "голокост" в тексті, її підхоплять користувачі Twitter.

(Незалежно від того, напишемо ми авторську колонку на 2000 слів або твіт у 140 символів, саме слова, які ми обираємо, матимуть значення для цієї кампанії).

• Інші користувачі Twitter, як "відомі" нам, та і незнайомці, ретвітитимуть.

• Її можна згадати у відкритих коментарях на сайтах новин та внести у поточні дискусії дня.

• Ми знаємо, що існує відео Тимошенко, у якому вона висловлює якісь обурливі претензії до суду. Якщо ми зможемо отримати цей матеріал, з англійськими субтитрами він матиме величезну цінність для Youtube. Це відео можна розповсюдити у соціальному просторі, щоб підсилити враження, що вона, в найкращому випадку, є безрозсудною і не спроможною бути державним діячем, а в найгіршому – підступною, наклепницею і антисеміткою (плюс – неповага до суду). За статистикою, відео, розміщене онлайн, набагато вірогідніше викличе реакцію, ніж лише текст.

• Створити відео на Youtube, в якому просто і чітко розписати справу проти неї.

• Це відео можна розповсюдити у соціальному просторі.

• Простір соцмедіа пропонує величезні можливості для провини за асоціацією. Громадяни на Заході запам'ятають іншого лідера, який не міг справитися зі своїми пагубними звичками на публіці – Бориса Єльцина. Прив'язати Тимошенко до цього відео було б непоганим початком. https//www.youtube.com/watch?v=R-z9wfueMAw

• Використати Facebook, щоб привернути увагу друзів до цього контенту.

3.

СТРОГО КОНФІДЕНЦІЙНО

Спеціальний вебсайт та проект у соцмедіа: "The Tymoshenko Files" (Файли Тимошенко)

Ми потай підготуємо, реалізуємо та підтримуватимемо багатий на контент інформаційний вебсайт соціальної взаємодії англійською мовою (при бажанні – також російською або українською), з постійними оновленнями у стилі новин, який документуватиме і повідомлятиме про всі сфери корупції Тимошенко та її зловживання на посаді, а також закликатиме взаємодіяти у соцмедіа та ділитися цією інформацією.

Цей сайт не буде офіційним, але базуватиметься та надихатиметься роботою Інни Богословської, експерта з питань законодавства, відданого патріота та дослідниці діяльності Тимошенко. Він міститиме статті, історії, документи, фото, відео та посилання на Facebook, Twitter, Youtube та інші способи поширення матеріалів типу "поділитися" та вірусного розповсюдження.

Сайт обертатиметься навколо двох основних категорій (обговорюватимуться нижче), які описуватимуть справжню Юлію Тимошенко та розвінчуватимуть міфи, легенди і пропаганду, які розповсюджують вона та її прихильники, а також покращуватимуть довіру до і репутацію керівництва України.

Весь сайт буде оснований на концепції залучення у соцмедіа. Він також будуватимуться на ідеї, що якщо у Google набрати декілька ключових слів, це автоматично приведе до цього сайту.

Конкретні сфери обговорення

Вебсайт буде чистим та чітким. Категорії та підрозділи матимуть чіткі заголовки і посилання на архівні підрозділи, зосереджені на простій навігації, взаємодії та можливості поділитися за допомогою соцмедіа. Картинки і контент виставлятимуть Богословську, як мужню, дружню і відкриту, а Тимошенко – як підступну та хитру, з самого моменту, коли користувач вперше зайде на сайт до моменту, коли він з нього піде. Це протиставлення підкреслюватиметься графічно.

Інформація та презентація тем, які підсилюватимуть основну тему

Категорія один: повідомлення у стилі новин про минуле і теперішнє, які поєднуватимуть розслідування та журналістську інформацію з джерел новин у трьох підрозділах: Ранні роки, Газова принцеса, Експлуататор. Кожна стаття дотримуватиметься загальної теми, яка з часом розвиватиметься: справжня Тимошенко. Кульмінацією стане купа викривальних і задокументованих матеріалів.

Категорія два: серіалізація квазі-повісті, розбитої на багато частин, які публікуватимуться з певними проміжками ("The Tymoshenko Files"). Вона розпочинатиметься з ранніх років бізнес кар'єри Тимошенко, вестиме читача через її піратський бізнес, особливі знайомства, творення Газової принцеси, перетворення на патріотичного націоналістичного політика – "дівчину-селянку" та, нарешті, її корисливе мучеництво.

Відео та інші мультимедіа, які привертатимуть увагу аудиторії. Внизу та у нижній архівній області категорій міститиметься візуальні медіа сайту, які матимуть посилання на мультимідейне сховище сайту. Воно зберігатиме фото, відео, pdf-документи, діаграми і презентації. Всі мультимедіа зберігатимуться у стандартизованих сховищах соцмедіа, як-то відео – у Youtube, фото – у Flickr, документи – у Scribd, тощо, таким чином маючи пряме посилання на соцмедіа.

Додаткові підрозділи покращуватимуть авторитет сайту. Ключовими областями наповнення буде біографія Богословської та область додаткових блогів, написаних на базі роботи Богословської, які самі по собі серіалізуватимуть розслідування корупційних практик Тимошенко та наводитимуть докази тощо.

Використання соцмедіа – в серці цього сайту. Кожен елемент сайту – стаття, відео, картинка і документ – матимуть пряме посилання на елементи та інструменти соцмедіа. Користувачі зможуть обирати інструмент соцмедіа для розповсюдження контенту та взаємодії з сайтом. Звичайні інструменти соцмедіа для того, щоб ділитися інформацією (Facebook, Googgle+, Twitter тощо) будуть легко помітними. Вони також зможуть розміщувати та розпочинати теми у запропонованих користувачами мережах новин на кшталт Reddit, Digg або StumbleUpon. Вставка Facebook Like відображатиметься справа, а Twitter – зліва, щоб підтримати соціальну тему цього сайту.

Ми використаємо спеціально розроблені кампанії у соцмедіа, щоб виявити зацікавлених користувачів, які ідеологічно виступають на підтримку контенту, щоб залучити їх та ввести у коло прихильників, що дозволить нам органічно перейти у зовнішні сфери соціальних учасників, які не обов'язкового мають такі ж сильні погляди, але керуються думками лідерів, яких вони поважають. Весь контент буде оптимізований, а всі області буде розроблено спеціально для кращої оптимізації пошукових систем. Ми використаємо інструменти, які з часом збільшать і примножать онлайн-пристуність та ранжування в пошукових системах, незалежно від того, використовуватимуться широкі пошукові запроси типу "корупція", чи вузькі, типу "Тимошенко".

Ігор ЛУЦЕНКО

Будь-ласка, Увійти або Відкрити рахунок, щоб приєднатись до розмови.

  • Вічеслав
  • Вічеслав аватар Автор теми
  • Оффлайн
  • Адміністратор
  • Адміністратор
  • Україна - понад усе!
Більше
06 квіт. 2018 09:14 #2865 від Вічеслав
Манафорт ухвалював таємні операції проти Юлії Тимошенко – The Guardian
05.04.2018

Колишній політтехнолог "Партії регіонів" і екс-глава передвиборного штабу президента США Дональда Трампа Пол Манафорт ухвалював проведення таємних операцій, націлених проти Юлії Тимошенко.

Про це повідомляє The Guardian з посиланням на документи та електронні листи.

Проект розробили для покращення репутації тодішнього президента України Віктора Януковича. Серед стратегій були:

- Пропозиція переписати статті у Вікіпедії для критики тодішнього опонента Януковича Тимошенко

- Створення фейкового "мозкового центру" (групи експертів – УП) у Відні для поширення позицій на підтримку Януковича

- Робота у соціальних мережах, націлена на аудиторії у Європі та США

Крім того, Манафорт збирався використовувати "тролів" у соціальних мережах.

Спеціальний прокурор США Роберт Мюллер також звинувачує Манафорта у наймі європейських політиків, які вийшли на пенсію. Мюллер заявляє, що Манафорт платив їм більше двох мільйонів євро через офшори за лобіювання від імені Януковича.

Читайте також: Справа "Габсбурзької групи" може стати одним із найгучніших скандалів в Європі, – Сергій Власенко

У 2011 році Манафорт погодив таємну стратегію дискредитації Тимошенко за кордоном. Цей проект створив колишній кореспондент Wall Street Journal і репортер Financial Times Алан Фрідман. Його раніше звинувачували у приховуванні своєї роботи як платного лобіста.

У цьому також були залучені колишній заступник Манафорта Рік Гейтс та старший юрист Костянтин Кілімнік. ФБР підозрює, що останній має зв’язки з російською військовою розвідкою.

У липні 2011 року Фрідман надіслав Манафорту конфіденційний шестисторінковий документ під назвою "Україна - цифрова дорожня карта".

Цей документ передбачав план "деконструювати" Тимошенко в інтернеті, через відеоролики, статті та соціальні медіа. Манафорт його ухвалив.

Як зазначає газета, пропонована схема була амбітною. Вона включала випуск анонімних відеороликів, з критикою Тимошенко та її порівняння з "п'яним екс-президентом РФ Борисом Єльциним".

"Соціальний медіа-простір надає великі можливості для вини за допомогою асоціацій", - писав Фрідман у документі.

Він продовжив: "Ми знаємо, що існує відео Тимошенко, в якому вона висуває деякі неприпустимі претензії до суду ... Відео може бути розповсюджене в соціальній мережі, щоб посилити враження, що вона в найкращому випадку є безрозсудною, а в найгіршому - злою, наклепницею і антисеміткою".

Планувалося, що ці повідомлення поширять "відомі Манафорту і Фрідману" користувачі соцмережі Twitter.

"Дорожня карта" включала веб-сайт, блог-пости та електронні листи, відправлені "цільовій аудиторії в Європі та США".

Один розділ отримав назву "операції під прикриттям". У ньому йшлося про редагування сторінки Вікіпедії "для підкреслення корупції Тимошенко, суду (над нею – УП) та модифікації тону використовуваної мови".

Читайте також: Правительство Украины заморозило свои расследования в отношении Манафорта. Критики заявляют, что оно заискивает перед Трампом

За твердженнями виданням з посиланням на документи, Фрідман прямо рапортував Києві про свою роботу.

Навесні 2012 року він повідомив тодішнього міністра закордонних справ Костянтина Грищенка, що він "створив десятки позитивних експериментів / інтерв'ю / статей для друку та телебачення" та "поширював позитивні новини" загально кількістю майже до 2000 публікацій.

Ці матеріали поширювали через створений фейковий дослідницький центр – "Центр вивчення колишніх радянських соціалістичних республік (СРСР)", який створили за підтримки Манафорта.

Фрідман використовував його для публікації десятків позитивних історій про Януковича, багато з яких під ім’ям автора "Метью Ліни".

У матеріалах "Метью Ліна" критикував Тимошенко та державний департамент Барака Обами.

Крім того, Фрідман розповів Манафорту, що його редакційна команда написала статтю від імені Януковича, яку опублікував Wall Street Journal.

"У квітні 2012 року Фрідман відправив ще один "дуже конфіденційний" двосторінковий документ Манафорту. У ньому викладені плани щодо запуску "спеціального веб-сайту" під назвою "Файли Тимошенко". Сайт міг би належати Інні Богословській, депутатові України та критику Тимошенко", - пише видання.

У коментарі виданню Фрідман заявив, що ніколи не писав "жодного контенту" для нього.

Як повідомлялось, Манафорт не визнав себе винним за попереднім висновком розслідування втручання Росії у вибори в США і постане перед судом у цій справі у вересні.

Манафорту висунуто звинувачення , які стосуються відмивання грошей, ухилення від податків і шахрайства, його також звинувачують в тому, що він не зареєструвався як іноземний агент, хоча займався лобіюванням інтересів у США прокремлівського уряду України часів колишнього президента Віктора Януковича.

Ці звинувачення були також висунуті давньому діловому партнерові Манафорта Річарду Гейтсу, однак після представлення нових звинувачень спеціальним радником ФБР Робертом Мюллером, він визнав себе винним у змові проти Сполучених Штатів і в тому, що брехав слідчим.

Як повідомляє The Washington Post, з Гейтса мають намір зняти звинувачення в податкових і банківських шахрайствах. Цей крок був частиною угоди Гейтса про визнання себе винним.

Як повідомлялося , Манафорт 17 разів приїжджав в Україну в 2014 і 2015 роках для роботи на виборах. Він, як стверджується, порадив "Партії регіонів" перейменуватися в - "Опозиційний блок".

Крім того, спецпрокурор ФБР Мюллер подав новий обвинувальний акт, який стверджує, що Манафорт в 2012 році таємно заплатив колишнім провідним європейським політикам за лобіювання проросійського уряду України.
Марія Думанська, УП
Українська правда

Будь-ласка, Увійти або Відкрити рахунок, щоб приєднатись до розмови.

  • Вічеслав
  • Вічеслав аватар Автор теми
  • Оффлайн
  • Адміністратор
  • Адміністратор
  • Україна - понад усе!
Більше
04 квіт. 2018 21:28 #2863 від Вічеслав
В деле Манафорта арестовали первого подозреваемого
3 апреля 2018, 19:27

Суд в США приговорил адвоката Алекса ван дер Зваана, связанного с деятельностью Пола Манафорта в Украине.

Об этом сообщает АР .

Федеральный судья в Вашингтоне заключил Алекса ван дер Зваана на 30 дней.

Он первый, кого осудили в рамках расследования специального прокурора США Роберта Мюллера.

Алекс Ван дер Зваан признал , что солгал о своих контактах с Риком Гейтсом - партнером экс-главы избирательного штаба Дональда Трампа Пола Манафорта, который также работал в избирательном штабе президента США.

20 февраля специальный прокурор США Роберт Мюллер обвинил адвоката Алекса ван дер Зваана в предоставлении заведомо ложных показаний.

Следствие, в частности, заявило, что юрист удалил электронную переписку, которую должен был предоставить офису спецпрокурора на соответствующий запрос.

В 2012 году Зваан работал в юридической компании, которую наняло Министерство юстиции Украины по делу экс-премьера Юлии Тимошенко.

В агентстве, где работал Зваан, отметили, что доклад фирмы о Тимошенко был противоречивым и писался "по приказу Пола Манафорта".

Алекс Ван дер Зваан женат на дочери российского миллиардера Германа Хана.

Как известно, 30 октября 2017 года было обнародовано обвинение Полу Манафорту и Ричарду Гейтсу. Оно содержит 12 пунктов и включает препятствование деятельности правительственных учреждений США, отмывание денег, неуплате налогов, мошеннические действия и работу в качестве лоббиста иностранного учреждения без регистрации, что является уголовным преступлением в США.

Манафорт является центральной фигурой в расследовании специального советника Роберта Мюллера о возможном сговоре между командой Трампа и Россией, отчасти из-за многочисленных связи Манафорта с россиянами и его работы с экс-президентом Украины Виктором Януковичем.

В середине декабря 2017 года судья окружного суда в США частично удовлетворила просьбу Манафорта об освобождении из-под домашнего ареста: он может покидать свой дом в Александрии для пребывания в другой резиденции в Палм-Бич (Флорида), но должен носить электронный браслет.

Украинская правда

Будь-ласка, Увійти або Відкрити рахунок, щоб приєднатись до розмови.