×
Віртуальна Політична Кухня (ВПК)

Приватна територія необмеженого доступу

× Питання, що стосуються функціювання оплоту суверенітету , території волі, місця виконання Конституційних повноважень Українським народом.

file Питання Штефан Фюле щодо готовності підтримати Україну.

  • Вічеслав
  • Вічеслав аватар Автор теми
  • Оффлайн
  • Адміністратор
  • Адміністратор
  • Україна - понад усе!
Більше
14 лют. 2014 12:35 #254 від Вічеслав
Фюле: «Гроші ЄС - не брудні кошти, а ресурси, що допомагають реформувати країну»

Єврокомісар з питань розширення та Європейської політики сусідства в Європейській Комісії Штефан Фюле розповів Громадському про наміри євроспільноти та власне бачення того, що має відуватись в Україні.

– З яким посланням ви приїхали до України? Що нового у ньому, зважаючи на рішення Ради Міністрів Євросоюзу, в якому йдеться, що пропозиція ЄС для України є більшою, аніж Угода про Асоціацію.

– Я думаю, насправді там цілий ряд нововведень, особисто я нарахував шість. Одне з них це всеохопна підтримка процесів в Україні, інше — прояснення нашого розуміння того, як допомогти вашій економіці та фінансовій ситуації. Але є два найголовніших послання, які я хотів би підкреслити. Насправді, якщо ви глянете на цю заяву, то це перше та останнє речення. У першому міністри закордонних справ дали чітко зрозуміти, що Європейський Союз готовий реагувати миттєво на будь-які наступні погіршення ситуації в країні . Думаю, повідомлення дуже зрозуміле.

– Що означає «реагувати миттєво? Поясніть детальніше, що мається на увазі. Тут не всі розуміють те, що для вас звучить зрозуміло.

– Користуючись дипломатичною мовою та засадами, які відображені у Копенгагенських критеріях — це найпотужніший сигнал щодо нашої готовності підтримати Україну, опираючись на принцип more-for-more, [за яким Європа інтенсивніше розвиває стосунки з країнами, що йдуть назустріч демократії та демократичним реформам]. Ми так само віддані принципові “менше-за-менше”, але за певних умов. Друге дуже важливе повідомлення у останній фразі, там не лише підтвердження нашої підтримки та готовність підписати угоду про асоціацію, там ми пішли далі, зробили ще один крок і міністри закордонних справ чітко дали зрозуміти, що угода про асоціацію — це не остаточна точка у співпраці між Україною та ЄС. Це не те, що допоможе вирішити сьогоднішні чи завтрашні проблеми, з якими зіткнулася ваша країна, але коли політики - бо громадськість теж робить надзвичайну роботу - коли політики почнуть обговорювати більшу картинку і спробують знайти вирішення у такому масштабі, я вважаю, це важливо, що сигнал від Європи буде: “Це далеко не все. Ми запропонуємо більше, коли настане час”.

– На Мюнхенській конференції ви згадали про можливу перспективу повноцінного членства України в ЄС. Чи обговорюються ці речі, чи вони обговорюються з іншими членами Євросоюзу, зокрема на такій зустрічі, як засідання Ради міністрів ЄС?

– Не думаю, що я говорив про повноцінне членство. Я старався користуватися дипломатичною мовою, бо це дуже важливі теми, і коли я їх піднімаю, я, по-перше, хочу донести чітку позицію до українців, але в той же час потребую підтримки членів Євросоюзу. І я чітко заявляв наступне: якщо ви дійсно хочете змінити та реформувати цю частину Східної Європи, ви маєте бути готові використовувати серйозні та потужні інструменти змін. Це розширення, — та сама політика, яка була згадана в обґрунтуванні до Нобелівської премії миру, яку отримав ЄС.

– Зараз ми знаходимося в організації ЦентрUA, проти яких відкрили кримінальне провадження за “відмиванні коштів, здобутих злочинним шляхом. При тому, що всі кошти, які вони отримують є коштами іноземних донорів, зокрема європейських. Для України це щось нове. Якими будуть ваші дії, адже джерела кошті це у тому числі і посольства європейських країн.

– Те, що я знаходжуся тут — це і є реакція. З одного боку це повна підтримка та солідарність відмінної роботи ЦентрUA, а з іншого — сигнал для влади щодо того, що гроші Євросоюзу — це не гроші злочинців, не брудні кошти. Це ресурси, що допомагають вашому громадянському суспільству посилити свою міць і бути активним учасником реформування вашої країни. Це допомагає вам досягати власних цілей, не наших. Я дуже сподіваюся, що ця чудова робота ЦентрUA продовжиться і ми продовжимо його підтримувати. Знаєте, коли ми розробили програму східного партнерства, то дали зрозуміти, що цього разу ми не зацікавлені у відносинах із владою, нас цікавить партнерство з людьми і громадянське суспільство грає дуже важливу роль у єднанні нас не з деякими, а з усіма українцями.

– Які попередні результати вашої зустрічі з президентом Януковичем?

– Послухайте, коли маєш не один візит на рік, а цілу низку за такий короткий проміжок часу, нелегко говорити про результати. Взавтра я маю ще важливі зустрічі, на яких дискусія з президентом, а, можливо, опозицією продовжуватиметься, тож дозвольте закінчити спочатку з ними, аби мати змогу говорити про результати візиту.

– Ми говорили з правозахисниками, Київ відвідав комісар Ради Європи з прав людини. Навіть він згадав, що Україні відбувається так звана дискримінація самої верховенства права. Він величезна недовіра до органів влади, судів, правоохоронців. Якими можуть бути гарантії із запобігання насилля в майбутньому? Що, крім обіцянок розібратися у правовій площині, можуть отримати люди?

– Якщо подивитися на угоду про асоціацію та партнерство, яке ми запропонували українцям у довгостроковій перспективі, то можна побачити, що це план реформ, і не лише економічних, а також і правових. Співпрацюючи з українською владою, нещодавно ми побачили певні позитивні кроки, але це ще далеко від того, щоби казати про незалежність і неупередженість української судової системи. Тепер конкретніше про події на Майдані та по всій країні. Я закликаю владу допустити до роботи слідчу комісію , яку в грудні запропонував генеральний секретар Ради Європи Торбйорн Яґланд, бо ця місія, її допущення до справ буде чіткою заявою влади, що безкарності немає, що порушення закону не будуть заховані під килим, це буде сильна заява для українців. Якщо ця група розпочне роботу, то це буде повідомленням і для нас, європейців, що українська влада дуже серйозно сприймає власну відповідальність, яку вони взяли на себе. І чудова робота, якою зробив тут комісар із прав людини, вона грає важливу роль у цих процесах…

– Думаєте, влада почула ваш заклик?

– Це стане зрозуміло взавтра під час розмов. Важливо відмітити, що мої партнери за столом переговорів рухаються вперед, проте я все-таки відчуваю, що швидкість руху не відповідає важкості сьогоднішньої ситуації і я сподіваюся, що вони не лише почують мій заклик, а і зрозуміють, що ситуація у країні потребує сміливих рішень з обох сторін.

– Питання щодо санкцій. Йдеться не лише про введення санкцій проти українських посадовців, причетних до порушення прав людини, а виконання європейських антикорупційних законів щодо українських можновладців, що мають бізнес у Європі. Люди хочуть зрозуміти: чи європейські банки готові переглянути свою практику ведення справ? Чи ставить хтось узагалі це питання? Я знаю, ви не все можете сказати, але чи обговорюються ці речі? Бо є і міністри закордонних, які повідомляють про те, що питання санкцій мало б бути піднято під час нарад.

– Давайте поясню так: те відео про так звані проблемні активи політично заангажованих людей, яке ваші колеги помістили не YouTube насправді хіт переглядів у Європейському Союзі. Я вже посилався на понеділкове рішення і, на мою думку, там міститься чітке повідомлення для тутешньої влади про необхідність діяти швидко при ескалації подій. Додам лише те, що хай ніхто не думає, що ми сидимо у Брюсселі і нічого не робимо, хай ніхто не витлумачує неправильно речі, виражені для них, на перший погляд, загальними словами, як нашу бездіяльність. І я сподіваюся, що ті люди, про яких ми говоримо, вони вже зрозуміли це або скоро зрозуміють.



\ Наталя Гуменюк, Богдан Кутєпов

Будь-ласка, Увійти або Відкрити рахунок, щоб приєднатись до розмови.