×
Віртуальна Політична Кухня (ВПК)

Приватна територія необмеженого доступу

× Питання, що стосуються функціювання оплоту суверенітету , території волі, місця виконання Конституційних повноважень Українським народом.

file Питання Степан Гавриш: Революція добробатів

  • Вічеслав
  • Вічеслав аватар Автор теми
  • Оффлайн
  • Адміністратор
  • Адміністратор
  • Україна - понад усе!
Більше
21 лют. 2016 19:47 #1844 від Вічеслав
Відповідь від Вічеслав у темі Степан Гавриш: Революція добробатів
Нічна прес-конференція у готелі "Козацький"
21.02.2016
ОЛЕКСАНДР ГОРОБЕЦЬ
ЖУРНАЛІСТ, ПИСЬМЕННИК

Поки ви спали...


Рівно опівночі, казати б, уже 21 лютого ц.р., у готелі «Козацький», що на Майдані Незалежності, розпочалася прес-конференція тих, хто начебто його захопив у суботу Були такі провокативні повідомлення. За столом зібралися четверо людей у камуфляжах і двоє в цивільному. Один із них, кого я добре знаю – колишній народний депутат України ряду скликань Юрій Кармазін.
Тривала вона рівно годину. Те що там говорилося, думаю, стовідсотково відповідає реаліям дня. Те, що наболіло в мільйонів українців після Революції гідності. Що владу в Україні захопили олігархи і їх безпардонні й нахабні служки, що так званими «реформами Порошенка-Яценюка», які перетворилися в банальний грабунок народу, людей доведено до повного розорення і відчаю. І кінця краю цій брутальній татьбі немає. Що так звані Мінські угоди це повна і неприкрита зрада України. Що глава держави практично усунувся від виконання своїх обов’язків, не бажаючи міняти ЦВК. Що на головні державні пости він висовує своїх кумів, загалом бездарних, сірих людей, для яких інтереси держави на якомусь там 47-му місці. Всі вони безбожно обкрадають державний бюджет і кричать про боротьбу з корупцією. Глава уряду з своєю бригадою злодіїв також розкрадає державу.
Усього навіть не передаси про що говорили люди, відчуваючи свою відповідальність за долю держави, інтереси якої практично неприкрито здають московітам Порошенко, Яценюк і їхній верткий підручний Гройсман.
Юрій Кармазін зачитав до двох десятків категоричних вимог людей, які зібралися за столом, а там, як я зрозумів, були командири підрозділів, які пройшли АТО, і як можна було уяснити, представляють новоутворену організацію за дотримання вимог Конституції. Усе це робилося на фоні розгорнутого за спиною учасників зібрання прапора зі словами РПС. Вони оголосили, що їхня мета 21 лютого ц.р., о 17:00 провести на Майдані всенародне віче з вимогами до влади прозвітувати перед українським народом про зроблене за два роки. Кармазін декілька разів підкреслював важливість того, що це не третій Майдан, це продовження другого, вимогами якого влада підло знехтувала. І вимоги якого брутально ігнорує, не виконує.
Серед найперших вимог до влади – негайно звільнити з ув’язнення всіх патріотів, яких «запакували» під різноманітними приводами до в’язниць. Притягнути до кримінальної відповідальності поплічників Януковича, які допомагали йому розкрадати Україну, а тепер втираються у владу, знову дориваються до командних висот в економіці і управлінні. На кону звільнення прокурорів і судів, які заплямували себе переслідуваннями майданців, служінням владі і старих і вже нових, ще нахабніших злодіїв. Арешту корупціонерів, казнокрадів, які зажили по-новому. Звільнення уряду крадіїв Яценюка. Притягнення їх до відповідальності за повний розвал економіки. Розпуск Верховної Ради, оголошення імпічменту президенту держави за зраду інтересів України.
Новостворена організація бажає на віче пояснити тим, хто дорвався до влади, став служками олігархів, що жодне з завдань, за яке віддали життя тисячі патріотів України, починаючи з героїв Небесної сотні в лютому 2014 року, нинішніми керівниками держави не виконано. Жодне! Глава держави, прем’єр-міністр, нинішній секретар РНБО безславно здали ворогам Крим і частину Донбасу, вперлися рогом у якісь дикунські Мінські угоди, які є насправді смертельним зашморгом на шиї України, котрі передбачають, зокрема, амністію убивцям українців, зміну Конституції на догоду Медведчуку і Путіну, а відтак і устрою держави. Усе це разом узяте засвідчує, що українська дипломатія, за яку відповідає перед народом України персонально глава держави, разом з контрольованим ним зовнішньополітичним відомством, програли в міжнародній політиці все, що лише можна було програти. Ізганьбилися навіки разом зі своїм маленьким міжнародником Клімкіним. Отримали повне фіаско. Що від зрадницьких Мінських угод потрібно негайно відмовитися, як і від Норманського формату переговорів, де пан Порошенко проявив себе повним профаном. Учасники нічної прес-конференції закликали українську владу якнайшвидше переходити до вирішення проблем на основі Будапештської угоди від 5 грудня 1994 року з додаванням за столом переговорів окрім США, Великобританії, Росії, Китаю й Франції, як основних учасників гарантії безпеки України за здану ядерну зброю, ще й Польщі та Туреччини, як наших найближчих і впливових сусідів.
Цікава деталь. На прес-конференції були присутні представники ряду телевізійних каналів, але жоден з них цю розмову не транслював наживо. За винятком якогось телеканалу з поміткою 17-ть, сигнал якого розповсюджувався в Інтернеті. При чому здійснювався репортаж через Інтернет видання Житомир.інфо.
Зрозуміло, що нині в Україні вся телепродукція належить олігархам. Вони вирішують, що нам можна знати, а на що накласти табу. Подібне відбувається суворіше, ніж у фільтраційні часи комуністичного режиму. Люди, які зібралися в готелі «Козацький» одразу виступили проти олігархізації держави й привласнення багатіями медійного простору. Думаю, що телеканали навряд чи покажуть цю прес-конференцію, позаяк подібне значатиме, що Ахметови, Коломойські, Пінчуки вихльостали самих себе.
Але через 10-12 хвилин після закінчення прес-конференції, (себто, на початку другої ночі), на тих, хто транслював події з публічними заявами РПС і залишався в прямому ефірі, стали нападати якісь люди. Вихопивши мікрофон, один із них став вигукувати, що 17-ий канал мовбито фінансується колишніми оплічниками Януковича – Арбузовим та Захарченком, а тому, мовляв, йому зовсім не потрібно вірити. Це, мовляв, вороже кіно. Зчинилася страшенна штовханина в прямому ефірі. Подібне продовжувалося, напевне, з хвилин двадцять – не менше. Але трансляція телеканалу з Майдану, де ночує група активістів, які в неділю, 21 лютого, планують провести всенародне віче, продовжується. Його в Інтернеті ви можете отримувати тут.
Надзвичайно складно зрозуміти все що відбувається. Але люди, яких мені вдалося вислухати на прес-конференції, казали правильні й розумні речі. А потім я особисто вірю патріоту України, юристу Юрію Кармазіну, який серед них вів головну скрибку.
У мене склалося чітке враження, що нападки на 17-ий телеканал організовано нинішньою нечесною, ще більш брехливою, цинічною владою, ніж були попередники донецькі, з тим, щоб відрізати тих, хто прагне запитати владу про виконання завдань Майдану 2013-2014 років, Революції гідності від медійного простору. Від інформування народу. Зранку ми вже почуємо, мабуть, і про руку Москви, яка з’явилася буцімто в готелі «Козацький». Невже це вона, та міфічна Москва, а не персонально Порошенко, Яценюк, Турчинов, Гройсман довели все в Україні до повного розвалу? Народ до зубожіння? Думаю, що це абсолютна брехня…
Тому закликаю: думайте, друзі, кого підтримувати. Добре думайте...

Будь-ласка, Увійти або Відкрити рахунок, щоб приєднатись до розмови.

  • Вічеслав
  • Вічеслав аватар Автор теми
  • Оффлайн
  • Адміністратор
  • Адміністратор
  • Україна - понад усе!
Більше
21 лют. 2016 19:15 - 21 лют. 2016 19:20 #1843 від Вічеслав
Відповідь від Вічеслав у темі Степан Гавриш: Революція добробатів
Alexey Shevchenko
21.02.2016
Первая вменяемая и адекватная реакция на события на Майдане со стороны Степана Гавриша в посте "Революция добробатов" с хорошей аналитикой. К сожалению, в обществе срабатывает стереотип отношения к этим событиям, сформированный пропагандой Кренделя и вбросами со стороны "кабминовской" ветви Авакова-Шкиряка. Как и ожидалось, с их стороны эти действия были квалифицированы как "происки Кремля" и стремление "дестабилизировать ситуацию" (или "раскачать лодку"). Как и следовало ожидать, участники акции устами проплаченных порохоботов подаются, как бандиты и маргиналы, при этом отдельные действия (погром в российских банках) и фигуры (одиозный Мельничук, убийца "краснокнижных" зубров), казалось бы дают основания для такого поврота информационной кампании.
Именно этот факт заставляет относиться к участникам акции с известной долей осторожности и даже с некоей дистанцированностью и со стороны активистов прошлого Майдана. Этот "негатив" в значительной мере подпитывается и высказыванием Юлии Тимошенко об опасности новой революции и Третьего Майдана и большинство ее сторонников воспринимает эти слова как "линию партии". При этом однако они не учитывают тот факт, то сама Юлия Владимировна -- человек гибкий и умеющий находить неординарные решения в изменчивом мире. И потому не факт, что она не поддержит этот протест, по своим исходным причинам и высказыванию вотума неоверия к власти, весьма справедливый. С учетом того, то власть, тупая и непоровотливая как динозавр, никаких уроков из происходящего извлечь не сумеет. (Ведь в этом контексте покаательно и то, что Юля требует немедленного созыва ВР ввиду катастрофичности ситуации и потому вполне возможно, что "низовое" движение станет для нее сереьезным аргументом для немедленных подвижек в высших эшелонах власти и радикальной "перезагрузки" Системы).
Возвращаясь к посту С. Гавриша, хочу отметить следущее. Он совершенно правильно диагностирует данное явление как "революцию добробатов", как правильно называет и ее причины: репрессии Кренделя пртотив добровольцев, его коллаборантская политика в военном конфликте с Россией (и все остальные социально-экономические проблемы -- как дополнение к мотивам данного контингента протестующих). Далее он совершенно правильно называет три возможных сценария реакции Кренделя на происходящее: а) "маргинализация" протеста, его замалчивание в СМИ, позициоинирование как мелкого и не стоящего общественного внимания события; б) "силовой сценарий" с огромными рисками для него самого в виде оконательного превращения в Януковича-2 (с соответствующим финалом в виде "билета до Ростова (Вашингтона, Берлина, Тель-Авива в зависимости от желания и воможности) в один конец"); в) "переговорный" сценарий с возможными уступками или риторическими пустыми обещаниями, не имеющих шансов быто выполненными).
Сам Гавриш склоняется к третьему сценарию, но у меня создается впечатление, что он не столько анализирует реальные возможности исхода ситуации, сколько дает советы Кренделя, опираясь на "презумпцию вменяемости" горе-президента. Поскольку я такой презумпции не разделяю и уверен в том, что интеллектуальный уровень его политтехнологов (например, Олежки Медведева) да его самого весьма низок, то в счастливую развязку для этой ситуации я не верю. Скорее всего, Крендель предпочтет типичный для него "гибридный" вариант, то есть создаст видимост переговоров с параллельным подятгиванием сил для силовой зачистки, то есть снова насупит на "граби Януковича". Сдержать его может только возможность наличия оружия у протестующих и умение с ним обращаться. Поэтому новые "полициянты" Авакова полуат "ответку" по полной. Однако он все равно решится, обуянный страхом и истерикой. Это мое такое мнение и лишь предварительные замечания. А дальше очень быстро ситуация прояснится и покажет, насколько эти соображения правильны.
И последнее, в чем я согласен с Гавришем: эпоха дутой порошенквоской "стабильности" вчера закончилась. В последней передаче на "Укралайфе" я высказал убеждение в том, что коллпас власти приближается с катастрофической скоростью, и для того, чтобы она упала бует достаточно взмаха крыла бабочки. Так вот: бабочка уже начала махать своими крылышками...
ukrreal.info/ua/politika/91615-stepan-gavrish-revolyutsiya-dobrobativ
Last edit: 21 лют. 2016 19:20 by Вічеслав.

Будь-ласка, Увійти або Відкрити рахунок, щоб приєднатись до розмови.

  • Вічеслав
  • Вічеслав аватар Автор теми
  • Оффлайн
  • Адміністратор
  • Адміністратор
  • Україна - понад усе!
Більше
21 лют. 2016 19:14 #1842 від Вічеслав
Степан Гавриш: Революція добробатів був створений Вічеслав
Степан Гавриш
21.02.2016
Революція добробатів
Вона неминуче може відбутися. Президент надто необережно почав зачистку добровольчих батальйонів і їх активістів. Ніяких переговорів і пошуків взаємних точок дотику. Або смерть, або полон. Тобто – тюрма. Виглядає так, що це найбільше задовольняє інтереси Москви, яка веде надто цинічну війну саме проти добровольчого руху в Україні. Це найбільш надійний щит проти її агресії. Саме добровольчі батальйони зупинили російських військових разом з терористами при їхньому наступі в глибину України. Демобілізовані, розчаровані у політиці вищої влади, невдоволені її «мирними ініціативами і Мінським процесом», з неприхованими намірами відмовитись від активної оборони, не відновлювати цілісність України і її державний суверенітет, без роботи і будь-яких надій на майбутнє, покинуті політичним і військовим керівництвом, вони прийшли на свій Майдан. Звідти, вчора, без будь-яких умов добровольцями, голі і босі, як студенти під Крутами кинулись на Схід боронити Україну. І їм це вдалося. Попри страх вищих очільників, які після перемовин в час Майдану з Януковичем, почали вести колабораціоністські переговори з Путіним.
Завдяки саме їм, Порошенко став президентом. На їхніх плечах і героїзмі він отримав неймовірну довіру.
Вони попереджали, що 20 лютого прийдуть на Майдан. Але Банкова живе в самопереконанні та ілюзії, що в умовах війни на Сході та глибоченної внутрішньої соціально-економічної кризи вона непохитна, бо без неї все поглине хаос. Тим більше Захід категорично проти чергового Майдану і масових протестів. Але він, судячи із звернення Держдепу США із закликом «про єдність української влади», або не розуміє природи внутрішніх революцій після «Арабської весни», або свідомо провокує їх своєю ставкою на вкрай корумповану владу, ігноруючи інтереси всього народу.
При всій очевидності, Банкова в паніці і з неї не вирулить. Спроба силового витіснення не таких вже й чисельних ініціаторів нового Майдану, екіпірованих режисерами «Зіркових воєн» нацгвардійцями, не вдалася. Штаб революційного праворадикального руху в готелі «Козацький», устами вічно активного Юрія Кармазіна, озвучив півтора десятка жорстких, але цілком справедливих вимог персонально до президента. При цьому, він вивів його поки що за дужки головного суб’єкта відповідальності, пригрозивши, що у випадку невиконання його вимог вдасться до процедури народного імпічменту.
Суть вимог мовчазних, беззбройних людей у камуфляжі співпадає із бажанням абсолютної більшості українців – перезавантажити не владу, міняючи людей Яценюка на людей президента, а провести реформу всієї політичної системи шляхом кардинальної зміни Уряду, очевидно, парламенту, відмови від Мінських переговорів як технології Путіна зі знищення української державності і масштабні арешти всіх тих, хто наніс найбільшу шкоду національним інтересам.
У президента варіантів не так уже й багато.
Перший. Робити вигляд, що нічого особливого не відбувається, через ЗМІ всіляко дескридитувати революціонерів, ловити їх на провокації і поступово маргалізувати це ще нечисельне піднесення і третій Майдан як явище. Зробити це буде надзвичайно важко, бо ворогів у президента чимало, які будуть використовувати протест проти нього сприяючи його активізації. З іншого боку новому революційному штабу потрібен час для залучення мас у свою підтримку і організації широкомасштабних акцій як у Києві так і по всій Україні. Під загрозою розширення бойових дій на Сході, паузи в траншах від Західних донорів, важкої волатильності гривні, внутрішніх ринків, у президента часу немає. Йму треба якось діяти.
Президента може врятувати тільки та обставина, що народ сьогодні ще не готовий вийти на масові акції протесту і забезпечити легітимність революції. А протест добробатів ще остаточно не визрів. Але президенту варто повернутись до дискусії про створення добровольчої армії.
Другий. Використовуючи Кугуари, БТРи та екіпірованих для боротьби з інопланетянами нацгвардійців, зачистити ще паростки революційного руху і показати всім силу. Але це буде Янукович-2. Не виключено, що вже ніхто не буде чинити опір залізним шеренгам «нового Беркуту» з дерев’яними щитами і в будівельних шоломах на голові. Сьогодні йому прийдеться мати справу з професійними військовими, для яких вбивство було буденною, щоденною роботою. Вони знають, як найбільш мотивовані захисники держави, тільки два кольори: білий і чорний. Друзі і вороги. Останніх вони будуть знищувати. Це тільки логіка історичного процесу, у якого ніколи немає попереднього плану. Їм вже висунули ультиматум здатися.
Третій. Шукати компроміс. Тобто, йди на переговори. Президент вже перевірив таку можливість пославши в штаб готелю «Козацький» своїх делегатів на чолі з Мочановим. Так, це може виглядати як його капітуляція, але дуже почесна і не така ганебна як перед Путіним. Петро Порошенко чудово розуміє, що його хочуть використати як головний легітимний важіль для перезавантаження всієї країни в правильному і абсолютно справедливому напрямку. Тоді у нього залишається почесне місце серед нас, громадян. Бо нові революціонери, як вони заявляють, всі статки його та інших політ-олігархів збираються націоналізувати а природні монополії перетворити в народні акціонерні товариства.
Зрозуміло, що президент буде шукати саме тут якийсь вихід із ситуації. Як піднаторілий в кризах переговірник і перший дипломат країни, він спробує спочатку переграти вчорашніх дрібних бізнесменів, вчителів, заробітчан і безробітних у військовому камуфляжі разом із цивільними стратегами і політологами, та підписати з ними мирову угоду про якусь перерву. Або знову дати метафоричні, запальні обіцянки, які потім так же не виконати, як і сотню інших. Єдине варто врахувати, що вчора політична ситуація в Україні змінилася. Аморфна стабільність, яка трималася на страху, невпевненості, невизначеності і розколі великих демократичних груп суспільства, закінчилася. Людям байдуже, як до їхніх революційних дій буде відноситись Захід і що буде робити Путін, який вже воює з усім світом. Вони хочуть іншого життя, повноцінних свобод і рівного доступу до всіх ресурсів держави, ефективної найнятої ними влади, а не узурпаторів і хитрих нуворишів, які перетворили українців в електоральних ресурс.
Час покаже. Але він стрімко ламає простір, в якому ми ще вчора безпечно жили.

Будь-ласка, Увійти або Відкрити рахунок, щоб приєднатись до розмови.