× Елементами гібридної війни є підрив державності зсередини України різними методами. Захоплення влади через корупцію та агентуру фейковими політиками та політсилами, саботаж, відверта співпраця з військовою окупацією, створення нестабільності, перешкоджання народній ініціативі з опору агресору, тощо

map-pin Питання Віденська змова - Путінський план знищення України

  • Вічеслав
  • Вічеслав аватар Автор теми
  • Оффлайн
  • Адміністратор
  • Адміністратор
  • Україна - понад усе!
Більше
14 лист. 2016 23:43 - 08 січ. 2017 10:06 #2137 від Вічеслав
Ошукані вкладники виходять вимагати повернення своїх грошей
14.11.2016
Лідер фракції «Батьківщина» Юлія Тимошенко заявила, що ошукані вкладники банків, які втратили свої заощадження, вийдуть на безстрокову акцію протесту, аби вимагати вирішення вкрай гострої проблеми в країні.

«Люди втратили заощадження в банках, втратили свої останні копійки. І завтра вранці люди – середній клас України, малі і середні підприємці, люди з усієї країни, в тому числі пенсіонери, які втратили свої заощадження, виходять на безстрокову акцію. До них також приєднаються і профспілки», – сказала Юлія Тимошенко на Погоджувальній раді голів фракцій і парламентських комітетів.

За її словами, ошукані вкладники будуть вимагати від держави повернення 400 млрд. грн., що були втрачені ними при знищенні українських банків, і відповідальності причетних осіб, при цьому вони виступлять із вимогою «отримати свої гроші, за які вони зможуть утримувати свої родини, лікувати хворих дітей і батьків».

«Гонтарева – це мегакорупціонер в організованому злочинному угрупуванні президента. Вона збільшила за час свого правління із 12% до 41% частку російських банків в Україні», – повідомила політик.Юлія Тимошенко також зазначила, що під тиском людей і акцій протесту, президент внесе законопроект до парламенту, який начебто вирішує питання знищених заощаджень українців, хоч насправді не відповідає задекларованій меті.

«Все, що робиться сьогодні – це ліквідація України і зачищення української нації. І немає жодного кроку, що був би зроблений позапланово: починаючи від знищення національної гривні, а це «червона кнопка», що руйнує країну за планом», – акцентувала Лідер фракції «Батьківщина».
Last edit: 08 січ. 2017 10:06 by Вічеслав.

Будь-ласка, Увійти або Відкрити рахунок, щоб приєднатись до розмови.

  • Вічеслав
  • Вічеслав аватар Автор теми
  • Оффлайн
  • Адміністратор
  • Адміністратор
  • Україна - понад усе!
Більше
06 лист. 2016 15:07 - 06 лист. 2016 15:10 #2134 від Вічеслав
Долучення:
Last edit: 06 лист. 2016 15:10 by Вічеслав.

Будь-ласка, Увійти або Відкрити рахунок, щоб приєднатись до розмови.

  • Вічеслав
  • Вічеслав аватар Автор теми
  • Оффлайн
  • Адміністратор
  • Адміністратор
  • Україна - понад усе!
Більше
20 лип. 2016 18:24 #2124 від Вічеслав
Віктор Шишкін
20.07.2016
ВИСНОВОК Щодо загрози українській державності у разі
не введення воєнного стану
Подальше затягування із запровадженням в Україні воєнного стану, за наявності усіх факторів такого стану, є реальною загрозою самого існування незалежної Української держави, особливо після внесення 2 червня 2016 року змін до Основного Закону республіки всупереч заборонним приписам частини 2 статті 157 Конституції України.
Умови, які є підставою для воєнного стану в країні або її окремих частинах міститься у положеннях статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року № 389-VІІІ, а саме
1) наявність збройної агресії чи загрози нападу на державу;
2) небезпека державної незалежності України та її територіальної цілісності;
3) обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб, що зумовлене агресією проти України.
Такі умови мають місце в Україні ще з весни 2014 року, тобто з початку окупації військами РФ з послідующою анексією таких адміністративно-територіальних одиниць України, як Автономна Республіка Крим і місто Севастополь і продовжують мати місце у фронтових бойових діях в Донецькій і Луганських областях. Ці умови вже існують об’єктивно і не залежать від суб’єктивної позиції того, хто відповідно до своїх конституційних обов’язків має на них реагувати введенням воєнного стану (пункт 20 частини 1 статті 106 Конституції України).
Однак Президент України за наявністю зазначених умов з незрозумілих причин не вдається до введення воєнного стану, тобто не виконує своїх, зазначених у частині 2 статті 102 Конституції, прямих обов’язків гаранта державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання прав і свобод людини і громадянина, яких залишили на поталу окупантів на захоплених ними українських територіях. Не виконання паном Порошенком конституційних обов’язків, вже як наслідок, тягне не виконання ним повноважень Президента України і Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України, які йому встановлені статтею 6 Закону України «Про оборону України», зокрема і щодо утворення Ставки Верховного Головнокомандувача (стаття 8 цього ж закону). Одночасно він уникає обов’язків, які визначені йому статтею 11 Закону про правовий режим воєнного стану, чим ставить під загрозу визнання не правовими дії громадян, які патріотично виконують свої обов’язки за статтею 65 Конституції України.
За таких умов Генеральний штаб Збройних Сил України, як головний військовий орган з планування оборони держави і управління військами в особливий період, не може належним чином виконати свої основні функції, що передбачені статтею 11 Закону про оборону України.
Стан воєнної окупації і анексії такої частини території України як Кримський півострів, бойові дії з боку регулярних підрозділів Збройних Сил Російської Федерації, які перешли державний кордон України на її материковій частині і атакували підрозділи державної прикордонної служби та Збройних Сил України із застосуванням всіх видів вогневого ураження у сухопутній війні, з подальшою окупацією значної території Донецької і Луганської областей України, створення, озброєння і оснащення колаборантських підрозділів на захоплених територіях, визначено у Заяві Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків», схваленою Постановою Верховної Ради України від 21 квітня 2015 року № 337-VІІІ, – як збройна агресія іноземної держави.
Законодавчій орган держави міг би допомогти Президенту у прийняті рішення, що слідують із його обов’язків, шляхом належного виконання вже своїх обов’язків керуючись приписами пункту 5 частини 1 статті 85 Конституції України і нормами Статуту ООН, а саме – прийняти закон про визнання Російської Федерації державою агресором. Тим паче, що певну правову основу для такого кроку вже було закладено в Законі України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15 квітня 2014 року. Тобто Верховна Рада України також не виконує своєї функції, що передбачені пунктами 5, 32 частини 1 статті 85; пунктами 9, 17 частини 1 статті 92 Конституції України.
У зв’язку із зазначеним Кабінет Міністрів України також не може у належний спосіб виконати свої функції.
Внаслідок такої поведінки основних владних інституцій держави, правовою основою теперішніх дій силових структур із застосуванням зброї смертельного ураження в зоні вторгнення агресора залишається Указ в. о. Президента України від 14 квітня 2014 року про введення у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України». У такому випадку всі дії державних інституцій України і її громадян мають спиратися на положення лише Закону України «Про боротьбу з тероризмом». У зв’язку з цим керівництво діями щодо захисту країни сконцентроване в Антитерористичному центрі при Службі безпеки України.
Однак правова природа і правове регулювання антитерористичної операції зовсім інші, ніж правова природа і правове регулювання умов спротиву військовому вторгненню іноземної держави, тому змішувати їх не можливо. Правовою основою діяльності державних інституцій у ситуаціях, які пов’язані з військовим нападом іншої держави на нашу державу, є основними Закони «Про оборону країни» і «Про правовий режим воєнного стану».
Внаслідок не виконання інституціями державної влади своїх конституційних обов’язків країна і її суспільство перебувають у стані підміни явищ і понять. Має місце викривлене правове регулювання виниклих відносин, що містить в собі загрози для: держави, як суб’єкту міжнародного прав, правового статусу громадян і набуття ними відповідних прав; належного функціонування державного владного механізму.
Не введення воєнного стану, хоча б у зонах бойових дій, які ведуться захисниками України проти військових підрозділів московського агресора та підтриманих і оснащених ним збройних підрозділів колаборантів, несе відповідні загрози для прав конкретних громадян України і Української держави як суб’єкта міжнародного права.
Відсутність рішення щодо введення воєнного стану несе наступні загрози для України.
І. На міжнародному рівні:
1) нівелює аргументацію щодо збройної агресії Російської Федерації проти України, чим посилює твердження про наявність в Україні внутрішнього конфлікту (громадянська війна), а не міжнародного збройного конфлікту;
2) позбавляє Україну можливості пред’являти жорсткі юридичні вимоги до Великої Британії, Російської Федерації, США, Франції стосовно виконання з їх боку поручительства щодо гарантування незалежності, суверенітету і кордонів України на підставі Будапештського меморандуму 1994 року «Про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї»;
3) унеможливлює правові підстави надання Україні як жертві агресії допомоги, зокрема і озброєння, за нормами міжнародних договорів про безпеку;
4) не зобов’язує агресора дотримуватись положень Женевської конвенції про поводження з військовополоненими, тому що особи з таким статусом можуть бути лише в умовах війни (приклад, ситуація з Надією Савченко);
5) унеможливлює забезпечення прав людини відповідно до положень Третьої Женевської конвенції, зокрема і через проведення міжнародною гуманітарною правозахисною організацією, на кшталт Міжнародного комітету Червоного Хреста, регулярних інспекцій місць позбавлення волі.
ІІ. На політичному і управлінському рівнях:
1) втрату територіальної цілісності України;
2) легітимізацію колаборуючих з окупантами владних утворень шляхом проведення виборів під примусом і контролем агресора;
3) примусове перебування іноземних військових формувань (баз) на кшталт молдовського Придністров’я;
4) нав’язування змін до Конституції України та інших законів під зовнішнім тиском;
5) не визнання на міжнародному рівні колаборантських організацій «ДНР» і «ЛНР» як військово-злочинних;
6) втрату підстав для притягнення організаторів військової агресії проти України і колаборантських рухів до кримінальної відповідальності за військові злочини;
7) делегітимізацію інституцій державної влади внаслідок ухилення їх від виконання своїх повноважень (обов’язків) щодо забезпечення централізованого управління усіма військовими і воєнізованими формуваннями, управління комунікаційними мережами і теле- і радіочастотним ресурсом, зокрема не виконання Президентом України своїх прямих конституційних обов’язків Верховного Головнокомандуючого Збройних Сил України щодо організації захисту державної незалежності і національної безпеки України.
ІІІ. На суспільному і громадянському рівні:
1) громадяни не можуть у належний спосіб добровільно виконати свій конституційний обов’язок по захисту Вітчизни, незалежності і територіальної цілісності України (частина 1 статті 65 Конституції України), оскільки цей обов’язок стосується умов воєнної агресії і супутньому їй режимам стану війни чи воєнному стану, тобто:
а) добровольчі підрозділи, партизанські загони, дії окремих громадян, які встали на шлях збройного захисту Вітчизни і знешкоджують ворога (агресора), за маніпуляцією влади, можуть бути визнані незаконними з притягненням патріотів до кримінальної відповідальності;
б) загиблим в боях патріотам, які мужньо захищали незалежність і територіальну цілісність держави, може не бути надано відповідного статусу, передбаченого для офіційних військовослужбовців, що загинули під час проведення антитерористичних операції, і як наслідок, родини патріотів не матимуть соціального захисту;
в) діяльність волонтерських організацій в зоні проведення воєнних дій, оскільки вони мають статус антитерористичних операції, також може бути визнана поза законом тощо;
2) військовослужбовці також не можуть у належний спосіб виконати свої службові обов’язки у захисті Вітчизни, незалежності і територіальної цілісності України, особливо щодо військ агресора, оскільки за умов антитерористичної операції, вони мають право знешкоджувати лише терористів (пункт 2 частини 2 статті 15 Закону про боротьбу з тероризмом), а військовослужбовці іноземної армії, які вчинили воєнну агресію, під визначення терористів не підпадають, тобто за такою трактовкою може буде складане маніпулятивне твердження, що їх незаконно знищують.
Наведений перелік загроз для Української держави у зв’язку з не введенням в Україні воєнного стану не є повним, однак є достатнім для виникнення стурбованості долею українського суспільства і держави, щоб загострювати на цьому увагу. Особливо це вкрай важливо після внесення владою змін до Конституції України під благовидно–маніпулятивним приводом реформування судової влади.
Введення воєнного стану є останню можливістю нейтралізувати негативні наслідки конституційних змін, які допомагають путінському режиму стверджувати, що в Україні має місце внутрішній громадянський конфлікт, а не військова агресія московської імперії.
Суддя Конституційного суду України у відставці
В.Шишкін

Будь-ласка, Увійти або Відкрити рахунок, щоб приєднатись до розмови.

  • Вічеслав
  • Вічеслав аватар Автор теми
  • Оффлайн
  • Адміністратор
  • Адміністратор
  • Україна - понад усе!
Більше
09 квіт. 2016 08:17 #2071 від Вічеслав

Юрій Тищук
09.04.2016
Якби ж це був єдиний доказ. А реставрація ригів? А шокін та прокурорський саботаж? А звернення до КС щодо неправомірності відібрання звання президента у Януковича? А невведення військового стану та нерозірвання дип.відносин і торгівля (в т.ч. зброєю) з агресором?... А виборчком? А особливий статус Донбасу? А Іловайськ? А генерали? А кришування Через Авакова беркутів? А ригівські призначення?.....

Будь-ласка, Увійти або Відкрити рахунок, щоб приєднатись до розмови.

  • Вічеслав
  • Вічеслав аватар Автор теми
  • Оффлайн
  • Адміністратор
  • Адміністратор
  • Україна - понад усе!
Більше
22 бер. 2016 20:53 - 26 черв. 2018 19:25 #2020 від Вічеслав
Віденська змова - Путінський план знищення України
1. Мирний шлях
1.1. Захоплення посади Президент шляхом виборів
1.1.1. Узурпація влади та створення уряду маріонеток [ Натисніть, щоб розгорнути ]
1.1.1.1. Отримання контролю над Конституційним Судом
1.1.1.2. Призначення лояльного Генпрокурора
1.1.1.3. Повний контроль над судовою системою
1.1.1.4. Контроль над парламентською більшістю
1.1.1.5. Прийняття нової Конституції для узаконення авторитарного режиму
1.1.1.6. Контроль за Кабінетом Міністрів
1.1.1.7. Посилення силового блоку для захисту режиму та придушення протестів
1.1.1.7.1. Збільшення фінансування
1.1.1.7.2. Технічне переоснащення
1.1.1.7.3. Збільшення чисельності
1.1.1.7.4. Залучення сепаратистів на керівні посади
1.1.1.7.5. Залучення йовбаків до лав правоохоронців [ Натисніть, щоб розгорнути ]
1.1.1.7.6. Покриття тяжких злочинів для беззастережного контролю над кримінальними особами [ Натисніть, щоб розгорнути ]
1.1.1.7.7. Дозвіл на ганебне збагачення
1.1.1.7.8. Покращення умов життя за рахунок держбюджету (житло)
1.1.1.7.9. Надання поривілеїв та пільг
1.1.1.7.10. Створення безпечних умов життя і роботи, захисту всім членам родини
1.1.2. Придушення патріотичного руху опору
1.1.2.1. Знищення патріотів на фронті шляхом створення штучних «котлів» [ Натисніть, щоб розгорнути ]
1.1.2.2. Фабрикування справ на активних громадян [ Натисніть, щоб розгорнути ]
1.1.2.3. Терор та залякування непокірних
1.1.2.4. Придушення політичних оппонентів
1.1.3. Кадрова політика та засилля на ключові посади агентів ФСБ
1.1.4. Знищення доказової бази російського втручання
1.1.5. Створення потужної п’ятої колони за рахунок злочинців, корупціонерів, зрадників
1.1.6. Пригноблення громадян України
1.1.6.1. Створення умов для повного зубожіння та залежності від держави [ Натисніть, щоб розгорнути ]
1.1.6.2. Знищення середнього класу
1.1.6.3. Відбір ключових бюджетоутворюючих галузей
1.1.6.4. Відбір землі
1.1.6.5. Згортання робочих місць
1.1.6.6. Прийняття кабальних законів про працю
1.1.6.7. Впровадження системи тотального соціально економічного контролю над громадянами
1.1.6.8. Згортання свободи слова
1.1.6.9. Контроль над всіма фінансовими потоками та розкрадання бюджету
1.1.6.10. Прийняття дискримінаційних законів
1.1.6.11. Введення в разі необхідності особливого стану на частині території
1.1.7. Фінансування російської агресії за рахунок української економіки ( держзамовлення , підтримка окупованих територій, соціальні виплати терористам, торгівля і контрабанда, злочинний бізнес)
1.1.8. Продажа високотехнологічної зброї власного виробництва замість використання в АТО.
1.1.9. Знищення власних арсеналів зброї та боєприпасів, військового виробництва.
1.2. Нарощування воєнної присутності для забезпечення виконання п. 2.
1.2.1. Продовження терміну базування воєнної бази в Криму
1.2.2. Захоплення об’єктів подвійного призначення на побережжі та материку під повний контроль
1.2.3. Засилля агентури та створення закладок ДРГ [ Натисніть, щоб розгорнути ]
1.2.4. Збільшення воєнного контингенту понаднормово
1.2.5. Вербування військових командирів
1.2.6. Проведення розвідувальної роботи
1.2.7. Призначення на посади в силових органах російських агентів
1.3. Інформаційно-пропагандистська кампанія відмивання російського «сліду»
1.3.1. Формування політичної атмосфери байдужості до України на міжнародному рівні
1.3.2. Створення з України образу «неспроможної держави»
1.3.3. Створення образу «фашистів» з патріотично налаштованих громадян
1.3.4. Створення вигляду підтримки на території України міжнародного тероризму та ІГІЛ
1.3.5. Створення картинки масових невдоволень та прагнення до союзу з Росією
1.3.6. Перетворення військової агресії Росії на внутрішній громадянський конфлікт – громадянську війну
1.3.7. Саботаж внутрішніх та міжнародних програм реформ
1.3.8. Вербовка корумпованих осіб та фінансування їх просування по кар’єрних сходах
1.3.9. Залучення відомих людей для позбавлення орієнтирів населення через демагогічне словоблуддя
1.3.10. Залучення збіглого Януковича, як фактору для зменшення легітимності влади
1.3.11. Нагнітання страху в суспільстві для зниження порогу опору , через «бо путін нападе»
1.3.12. Знищення політичної конкуренції та права вибору
1.3.13. Створення іміджу «патріота» наміснику путіна в Україні
1.3.14. Не визнання бойовиків терористами
2. Воєнно-політична кампанія.
2.1. Продовження терміну базування Чорноморського флоту в Криму
2.2. Проникнення на суверенну територію ДРГ
2.3. Вербування зрадників з місцевого населення
2.4. Введення військового контингенту без розпізнавальних знаків – зелених чоловічків
2.5. Отримання статусу миротворчих сил
2.6. Створення та озброєння терористичних банд-формувань
2.7. Не допустити використання сучасної військової техніки та авіації
2.8. Захоплення та анексія Криму при повній відмові від збройного опору
2.9. Ні в якому разі не оголошувати воєнний стан, щоб не оголити факт агресії
2.10. Не розривати дипломатичні відносини з приводу війни
2.11. Підтримувати активізацією бойових дій маріонетковий режим
2.12. Притримуватись нормандського формату переговорів, як найбільш сприятливого
2.13. Не допустити ні в якому разі міжнародної коаліції на засадах Будапештського меморандуму
2.14. Не допустити підписання Римського статуту Міжнародного кримінального суду
2.15. Уникнути створення та збір фактів військової агресії
2.16. В умовах міжнародної ізоляції підтримувати економічно терористів з української сторони
2.16.1. Завдяки бюджетному фінансуванню через соціальну сферу
2.16.2. Завдяки прямому постачанню готівки
2.16.3. За рахунок контрабандної торгівлі з окупованими територіями
2.16.4. За рахунок передачі військової техніки у вигляді бойових втрат
3. Зачистка корінного населення для заселення звільнених територій васалами
3.1. Нанесення бойових ударів по мирному населенню для його втечі в якості біженців
3.2. Руйнування житла та інфраструктури
3.3. Руйнація промисловості, вивезення її в Росію
3.4. Вбивства, зґвалтування, грабунок населення

Долучення:
Last edit: 26 черв. 2018 19:25 by Вічеслав.

Будь-ласка, Увійти або Відкрити рахунок, щоб приєднатись до розмови.