× Елементами гібридної війни є підрив державності зсередини України різними методами. Захоплення влади через корупцію та агентуру фейковими політиками та політсилами, саботаж, відверта співпраця з військовою окупацією, створення нестабільності, перешкоджання народній ініціативі з опору агресору, тощо

map-pin Питання Віденська змова - Путінський план знищення України

  • Вічеслав
  • Вічеслав аватар Автор теми
  • Оффлайн
  • Адміністратор
  • Адміністратор
  • Україна - понад усе!
Більше
12 лют. 2018 23:50 #2783 від Вічеслав
Команда рятівників вбивць Майдану живе і процвітає – Базів
24.01.2017


План порятунку верхівки кримінального режиму Януковича 20-24 лютого 2014 року здійснив Порошенко.

У центрі Європи посеред мирного дня та посеред мирного міста кримінальна влада розстрілює беззбройних демонстрантів, заливаючи кров'ю європейську столицю. Світ здригнувся від "Армагеддону на Майдані" (назва мого роману, виданого у США і Україні).

Що мало би бути далі? Навіть не у другому томі роману-реквієму, а у пеклі, яке впало на українську землю? Далі мала би бути розплата.

18-20 лютого, розстрілюючи людей, влада в особі своїх вищих чиновників, сиділа по заміських дачах, трусячись від страху від заподіяного злодіяння. Цю владу після перемоги Майдану можна було брати голими руками. Миттєво і методично арештувати усіх – забрати в автозаки прямо із постелі і звезти у Лук'янівський СІЗО.

Можна було взяти усіх. Треба було дуже мало – дати команду. Але команди не було.

Була інша команда. Була команда – дати вбивцям втекти. Була команда – вбивць врятувати від кари.

20-24 лютого 2014-го, коли вестибюль готелі "Україна" перетворився у морг, коли стікала рікою Інститутською вулицею невинна кров із Печерського пагорба, як із Голгофи, коли холодне зимове небо розривали громогласні жалі та плачі матерів і вдів, братів і сестер, внуків та правнуків за невинно убієнними синами, братами, матерями, коли обезглавлений люд молив про помсту до неба, в той же час, за 20 хвилин їзди від місця Армагеддону, тріщала від нечуваного наводнення оскаженілого іншого люду будівля аеропорту Жуляни. Здичавілі від страху самці тягали розпухлі чемодани, репетували у штовханині розлючені самки, трясучи дебелими сідницями у шубах, пищали пещені діти, не відаючи, що такого натворили їхні папіки.

Вони тікали. Самі собі не вірячи, що їх випускають. Божеволіли, пхаючись один наперед іншого, бо у будь-яку мить міг появитися у супроводі автоматників каскад автозаків і взяти їх прямо із трапа чи навіть із салону. Ніхто б не здивувався, якби їх збили уже у повітрі.

Поки оплакували ангелів, поруч тікали від кари демони. Такий епілог до Армагеддону.

Вони втекли, й історія після Майдану пішла у протилежний бік від нього.

Мене у всій плачевній завірюсі, що звіялася над нашими головами у незабутньому, героїчному і печальному 2014-му, завжди мучило, як і кожного з нас, – як так, що дали їм втекти від розплати. Адже якби їх не врятували, вони постали б перед судом, вони б заплатили за пролиту кров, і усе життя наше, оплачене жертвами Небесної сотні, пішло б дорогою праведною, а не манівцями, від яких розпікається душа нестерпними опіками зневіри.

Одначе, як автор "Армагеддону на Майдані", я ніколи не забував іншу біблійну істину – нема такого таємного, яке би не стало явним.
І от, через три роки, неначе з нагоди річниці Кривавого Лютого, – нове потрясіння, яким стало це явне.

Міжнародний консорціум журналістів зі штаб-квартирою у Вашингтоні і тисячами чесних колег по усьому світу продовжує безнастанно глобальну анти-офшорну революцію. Я отримую хроніку подій зі штабу цього планетарного фронту – кожен день десь когось садять.

Окрім України – у нас анти-офшорну боротьбу задушили у зародку, незважаючи на те, що у літописах Світового Консорціуму прізвище президента України було і залишається найуживанішим.

Перед нами – нове фундаментальне дослідження про офшорну імперію Порошенка зі свіжими подіями уже останніх років. Як гидко усе це читати, як прикро усе це знати. Про фіктивну панамську фірму Intraco – легенду світової офшоризації із приховування податків і відмивання брудних грошей, яка зареєстрована за адресою: м. Київ, вул. Електриків, 29а, де знаходиться київський офіс Порошенка, про фігуранта численних розслідувань на Британських Віргінських островах Зайцева, який уже 30 років носить високий титул однокурсника студента київського університету Порошенка, про почесного консула Сейшельських островів Свинарчука (за адресою на тих же електриків), який нині на посаді першого заступника секретаря РНБО береже нашу безпеку, про "Міжнародний інвестиційний банк" власника Порошенка, який, приміром, давши позику своїй же кампанії, замість 14,5 мільйона доларів отримує назад тільки 5 завдяки курсу Гонтарєвої, знову про те, як замітають сліди, тікаючи від фінансових розслідувань міжнародних кримінальних органів на Британських Віргінських островах, на Кіпрі, у Панамі. Знову цілий детективний фоліант про подвиги панамських патріотів.

Але от випливають кінці, здалося б, назавжди втоплені у мутних водах подій 3-річної давності. У тенетах офшорного спрута із якорем на вулиці Електриків 29-а виявлено цілий повітряний флот. Ми так думали, що Петро Олексійович – простий український кондитер, а він, виявляється, – повітроплавець, який володіє аерофлотом із 26 літальних суден – Business Airlines.

Не раз десь потрапляло на язик – сякі-такі кляті олігархи, що літають на персональних літаках, коли народ у жебрацтві нишпорить по смітниках. Так от літали і літають на віп-джетах нововиявленої у ході офшорних розслідувань кампанії Порошенка.

Коли Петро Олексійович самовіддано трудився міністром в уряді Януковича, його постійними авіа-клієнтами були колеги по уряду – не тільки начебто українські віп-сановники Азаров, Клюєв чи Богатирьова, а й московські шпигуни на посаді міністра оборони Саламатін і Калінін, які літали на Луб'янку за черговими інструкціями.

Читайте також:

Фінальний розділ свого розслідування Світовий Консорціум журналістів назвав "Криваві руки". Я би волів, щоб цього не було, я би волів цього не знати. Бо можна збожеволіти, але евакуацію вбивць Майдану, порятунок режиму Януковича у його повному особовому складі здійснив Порошенко на своїх літаках.

Це він вивіз їх з України. Президент Порошенко.

От витяг із документів Аероруху. «Business Airlines" міг здійснювати до того переважно один чартерний рейс в день. А 20 лютого 2014 року – бомбезне виверження! Повітряні евакуатори Порошенка – просто не встигали.

• Cessna XLS з реєстраційним номером TC-LLL вилетів з аеропорту Жуляни Києва в Донецьк 20 лютого в 11:30. Потім він повернувся до Києва, звідки полетів одразу у Росію у Сочі і миттєво повернувся назад. Наступного дня він зробив ще два рейси між Києвом і Донецьком.

• 20 лютого, OE-IDB, Embraer Legacy 600 вилетів о 10:55 з Жулян у Донецьк і вернувся у Київ, відтак знову полетів у Донецьк о 5:25 вечора.
Гольфстрім OE-HAS вилетів за маршрутом Київ-Донецьк об 11 годині вечора 20 лютого, а потім знову о 4 годині ранку 21 лютого і о 5 годині ранку 22 лютого - також у Донецьк.

•Cessna OE-GBY, який належить Укрпромінвесту, вилетів з Києва до Барселони 20 лютого, а потім в Шарм-ель-Шейх, Ніццу та Відень протягом наступних двох днів, кожен раз повертаючись до Києва.

• 21 лютого Airbus 318 Elite місткістю 19 пасажирів в елітному салоні вилетів з Києва в бік Росії – у Сочі. У ньому летіла сім'я Януковича. Але уже у повітрі літак розвернувся і полетів у Дубай, звідки згодом сім'я ката добралася до Рубльовки.

Літаки Порошенка протягом 20-24 лютого зробили загалом 26 рейсів з Києва у Донецьк, в аеропорти Росії, в аеропорти європейських країн. План порятунку вбивць був успішно здійснений майбутнім президентом України саме у ці дні, коли Україна хоронила великомучеників Небесної сотні.

P.S. Журналісти із Міжнародного консорціуму взяли і подзвонили в офіс авіа-кампанії Порошенка прямо зараз і поцікавилися – як можна найняти літак до Росії, коли діє заборона президента України здійснювати повітряне сполучення із країною-агресором. В авіа-кампанії за адресою: вул. Електриків порадили полетіти через Гомель – там буде невеличка зупинка не більше, ніж на 15-20 хвилин і треба буде доплатити якісь копійки – 14-17 тисяч доларів.

Команда рятівників вбивць Майдану живе і процвітає. Літаки Порошенка успішно літають. Заправляють їх авіаційним пальним, купленим із запасом у давнього і надійного бізнес-партнера – у московської кампанії "Газпромнефть".

Василь БАЗІВ , для UAINFO

Будь-ласка, Увійти або Відкрити рахунок, щоб приєднатись до розмови.

  • Вічеслав
  • Вічеслав аватар Автор теми
  • Оффлайн
  • Адміністратор
  • Адміністратор
  • Україна - понад усе!
Більше
30 січ. 2018 23:07 - 03 лют. 2018 14:50 #2770 від Вічеслав
Тітушки в законі. Як МВС легалізує злочинні угруповання
6 Липня, 2017
ПЕТРО СОРОКА

Під керівництвом Арсена Авакова та верхівки Нацполіції в країні почали формувати загони «помічників поліції», які будуть бити нас за наші ж гроші
Азовський Рух - ручные националисты Авакова, Ахметова и Кремля [ Натисніть, щоб розгорнути ]
Авакову мало милиции и внутренних войск [ Натисніть, щоб розгорнути ]
Грандіозний погром з побоїщем в гуртожитку переселенців, що стався у ніч на 1 липня в Києві, дав старт новому явищу: під протекторатом та зі схвалення МВС в Україні почали діяти так звані групи активістів-помічників поліції.

Правоохоронці не вперше співпрацюють з групами «спортсменів», які роблять брудну роботу під прикриттям людей в погонах. Але якщо раніше це були тітушки в спортивних костюмах і кросівках, то тепер їх одягнули в стандартну форму з шевронами, забезпечили фінансуванням з бюджету, дали в руки кийки, наручники і наділили правом офіційно допомагати поліції.
Мы не боимся использовать Силу [ Натисніть, щоб розгорнути ]
Те, як це робитимуть, вже продемонструвала так звана воєнізована охорона «Безпека життя» під керівництвом радника Авакова, раніше судимого і визнаного за медичними показаннями профнепридатним до служби в поліції Іллі Ківи.
Основатель «Национальных дружин» служил в КГБ и был неонацистом [ Натисніть, щоб розгорнути ]

Саме його бійці в ніч на 1 липня атакували занедбану будівлю в Києві, яка слугувала гуртожитком переселенцям. Били всіх, хто потрапляв під руку, не розбираючи. Розгромлені кімнати та бризки крові – це все, що залишили після себе «дружинники», виконуючи завдання очистити обжиті приміщення покинутого будинку для своєї бази. Водночас у поліцейських до них жодних претензій немає – це ж свої.

Думаєте, у вашому місті такого не буде? Глибоко помиляєтеся, оскільки подібні «дружини» вже почали розповзатися по країні, як ракова пухлина. Київ і передмістя, Дніпро – вже, а в перспективі Харків, Одеса та інші міста. Такою є географія поширення «помічників поліцейських» в найближчій перспективі.

Назви у цих організацій різні, але покровитель у всіх один – глава МВС Арсен Аваков і верхівка Нацполіції. Втім, як і мета таких одягнених у форму угруповань єдина: під прикриттям поліцейських максимально жорстко «вирішувати питання» і придушувати будь-які громадянські протести. Як ви вже здогадалися, все з благою метою – боротьба з бандитизмом, наркоманією та наведення порядку на вулицях.

Статусні тітушки

У співпраці міліціонерів (а нині – нових поліцейських) з фізично міцними хлопцями без особливих занять, готових в потрібний момент атакувати кого накажуть, давня історія.

Свого піку ці трепетні взаємини досягли в період «пізнього Януковича» у 2013 році, коли і з'явився термін «тітушки». 18 травня під час розгону опозиційного мітингу «Вставай, Україно!» побиттям журналістів відзначився спортсмен Вадим Тітушко, чиє прізвище й стало загальною назвою.

За часів Майдану міліцейське начальство вперше наважилося видати їм вогнепальну зброю для боротьби з активістами. У відповідь кияни, а за ними й жителі інших міст сформували загони самооборони, які патрулювали вулиці своїх районів, захищаючи жителів від приїжджих «спортсменів».

Після перемоги Революції Гідності багато загонів самооборони продовжили патрулювання, й саме тут і виникли перші конфлікти з підлеглими новопризначеного міністра внутрішніх справ Арсена Авакова.

Навесні 2014 року бійці батальйону «Азов», яких називали кишеньковою армією Авакова, почали жорстко розганяти патрулі районної самооборони в Києві. Людям дали зрозуміти: за порядком на вулиці буде стежити тільки «Азов» і ніхто більше, це його сфера впливу.

МВС зробило те, що міністерські чини Януковича просто побоялися зробити: тітушкам видали форму й оголосили їх помічниками поліції.

Після декількох жорстких сутичок у Києві ні в кого з представників районних самооборон не залишилося бажання сперечатися з добре екіпірованими бійцями, у яких на той час був офіс в центрі столиці і, за чутками, маса незареєстрованої зброї із зони АТО.

Все це припало на період великого переділу власності олігархів, які втекли з країни, та розподілу сфер впливу між бізнес-групами, що прийшли до влади. І не завжди це проходило гладко, як правило, була потрібна допомога силовиків. Але продовжувати використовувати «Азов» було занадто ризиковано – батальйон вже міцно асоціювався з МВС.

Тоді нове міністерське керівництво вирішило використовувати вже перевірений попередниками варіант – використання ті тушок та міліціонерів у цивільному в ролі тітушок. Зокрема, такі засвітилися під час знесення ринків у Києві.

Але до 2017 року ненависть і втома людей від тітушок досягли апогею, їх готові були рвати голими руками, про що свідчить досвід гучного рейдерського захоплення фермерського господарства в Бережинці.

І тоді МВС зробило те, що міністерські чини Януковича просто побоялися зробити: тітушкам видали форму і оголосили їх помічниками поліції. При цьому їхні методи не змінилися, але вони отримали статус, «корочки» і, що найголовніше, офіційне фінансування з бюджету.

Екс-глава МВС Віталій Захарченко, який втік з України не те, що лікті собі кусає – він їх, певно, вже повністю згриз.

Тісні зв'язки

Стоп наркоманії та наркоторгівлі, стоп бандитизму, даєш порядок на вулицях і розвиток спорту. Приблизно з такими ідеями та гаслами 1 травня 2017 року у місті Буча Київської області презентували першу офіційну організацію «дружинників» – ГО «Безпека житя» Іллі Ківи.

Мета – допомогти Нацполіції охороняти громадський порядок, а також працевлаштувати ветеранів АТО. За словами самого Ківи проект реалізовано за підтримки МВС і Нацполіції, а самі «дружинники» офіційно працевлаштовані й отримують зарплату.

У них є повноваження носити кийки, наручники, вони можуть затримувати та передавати поліції будь-кого, хто, на їхню думку, порушив закон.

Станом на червень громадська організація трансформувалася у Воєнізовану охорону «Безпека життя» з власною формою, шевроном і зараз приписана до одного з підрозділів Нацполіції – Департаменту поліції охорони.

А очолює його генерал поліції третього рангу Сергій Будник – одіозний «даішник» часів Януковича, що сховався від люстрації та переатестації в Поліції охорони.

У минулому з його ім'ям пов'язана темна історія зі зникненням грошей на відеокамери на дорогах, а в нові часи ще й скандали з покриванням замішаних у рейдерських захопленнях підлеглих.

МВС має намір сформувати підконтрольну структуру, яка б виконувала всі поліцейські функції, але формально поліцією не вважалась би. Для максимально жорстких дій.

Крім того, є питання і до неймовірного добробуту генерала, який прослужив 25 років у системі МВС – земельний магнат, власник будинку на 500 «квадратів» і дорогих іномарок, записаних на родичів, явно живе невідповідно до своїх статків.

Зв'язка Будник-Ківа зараз активно підминає під себе Київ з перспективою виходу на інші регіони. Втім, там вже повним ходом йде робота зі створення подібних структур з іншими назвами, але під одним дахом – МВС.

Наприклад, в Дніпрі вже діє ГО «Національні дружини», вони допомагають патрульним поліцейським стежити за порядком на дорогах. І вже встигли відзначитися: на закритий для реконструкції Новий міст вони пускають тільки тих, хто на своєму особистому авто показує посвідчення співробітника МВС або Нацполіції, для усіх інших – об'їзд. Городяни вже встигли охрестити цю ділянку віп-мостом.

«Дуже дивно, що новій поліції вже знадобилася допомога для того, щоб боротися зі спробами проїзду на закритий міст. Яка ціна цієї поліції?», – дивується один з активістів Дніпра Олександр Слободенюк.

Але справа зовсім не в допомозі, а в справжній меті МВС – сформувати підконтрольну структуру, яка б виконувала всі поліцейські функції, але формально поліцією не вважалась би. А відповідно, могла б без проблем діяти максимально жорстко.

Про те, що всі ниточки ГО «Національні дружини» ведуть в міністерство, свідчить близькість цієї структури до партії «Національний корпус», створеної екс-командиром батальйону «Азов» Андрієм Білецьким. У свою чергу, «Азов» – це Аваков і МВС. Коло замкнулося.

При цьому міністерство і Нацполіція контролюють весь цикл створення подібних дружин – від набору членів до забезпечення постачанням. Наприклад, під контролем Антона Геращенка, радника Авакова, знаходиться так звана Антинаркотична організація, яку очолює його помічник Євген Нерух.

Її мета – реабілітація та соціальна адаптація наркоманів. Адаптують їх за допомогою занять спортом та участі в різних «спортзагонах». Члени одного з таких відзначилися в Києві, коли посеред білого дня на очах у людей спробували засунути в багажник автомобіля людину, яка втікала від них.

Втікача з «реабілітаційного центру» врятувало лише втручання людей та юриста, що випадково опинився там і взяв людину під свою опіку. У свою чергу, поліція не надто хотіла втручатися в те, що відбувається.

Сам Аваков подібне взаєморозуміння поліції та неформальних «дружинників» називає не інакше, як «синергією прямої державної поліцейської вертикалі і місцевих органів влади».

Найближча перспектива

До кінця 2017 року в руках у Арсена Авакова опиниться гарно налагоджений механізм створення й функціонування «дружин» для допомоги Нацполіції.

До 2019 року, періоду виборів, таких дружин по країні будуть десятки, а можливо, й сотні. Фактично всі вони будуть підпорядковуватися єдиному центру в МВС і особисто його голові Арсену Авакову. І будуть готові виконати будь-який його наказ. Причому будь-яким чином і будь-якими засобами, так що дії тітушок часів Майдану здадуться милими витівками.

Зараз йде період активного становлення та забезпечення фінансування таких дружин. Гроші на їх утримання планують виділяти з місцевих бюджетів, а також шляхом нав'язування так званих «охоронних послуг».

Наприклад, служба безпеки «Укрзалізниці» вже звернулася до очолюваної Ківою «Безпеки життя», аби вони допомогли охороняти вантажі, що перевозяться залізницею.

Водночас у самій компанії вперто ширяться чутки, що УЗ, а також зернотрейдерам і експедиторським компаніям наполегливо рекомендували вдатися до послуг бійців Ківи, а то мало що з вантажем на залізниці може трапитися.

Таким чином, якщо ви незадоволені подіями, що відбуваються в країні, а в майбутньому ще й можливим результатом передвиборчої кампанії-2019, то бити вас будуть швидко, сильно, точно. І найголовніше – за ваші ж гроші.
Last edit: 03 лют. 2018 14:50 by Вічеслав.

Будь-ласка, Увійти або Відкрити рахунок, щоб приєднатись до розмови.

  • Вічеслав
  • Вічеслав аватар Автор теми
  • Оффлайн
  • Адміністратор
  • Адміністратор
  • Україна - понад усе!
Більше
29 січ. 2018 17:30 #2765 від Вічеслав
Андрій Новак
29.01.2018
Підвищення облікової ставки Нацбанком разом зі штучною девальвацією гривні наводить на думку, що НБУ і Кабмін займаються умисним знищенням української економіки.

Підвищення облікової ставки Нацбанком України призведе до "знекровлення" реальних секторів економіки країни. Таке підвищення призведе до підвищення кредитних ставок. А це означає зменшення кількості суб'єктів, які зможуть узяти кредит. Це стосується як фізичних, так і юридичних осіб. Отже, ми дістанемо не підживлення, а навпаки, знекровлення реальних секторів економіки. До того ж знизиться кількість споживчих кредитів, адже відсотки щодо них стануть вищими. Багато українців замислиться: чи варто їм брати кредит на побутову техніку, автомобіль або нерухомість.

Разом зі штучною девальвацією гривні підвищення облікової ставки наводить на думку, що це умисне знищення української економіки НБУ і Кабміном, а не їхній непрофесіоналізм. Це удар по малому і середньому бізнесу, який не може кредитуватися в західних банках, і по простих громадянах. Великий бізнес і так не кредитують в українській банківській системі. Фактично це призведе до ситуації, коли в банківській системі будуть лише спекулятивні операції, а не кредитування реального сектору економіки.

Економіст Новак про підвищення облікової ставки НБУ:
Це удар по малому та середньому бізнесу і по простих громадянах
Підвищення облікової ставки Нацбанком разом зі штучною девальвацією гривні наводить на думку, що НБУ і Кабмін займаються умисним знищенням української економіки, заявив у коментарі виданню "ГОРДОН" голова Комітету економістів України Андрій Новак.

Будь-ласка, Увійти або Відкрити рахунок, щоб приєднатись до розмови.

  • Вічеслав
  • Вічеслав аватар Автор теми
  • Оффлайн
  • Адміністратор
  • Адміністратор
  • Україна - понад усе!
Більше
21 січ. 2018 16:53 #2759 від Вічеслав
Степан Хмара: Порошенко — найбільша загроза для Української держави!

За понад три роки перебування на посту президента України Порошенко завершив переформатування олігархічної системи влади у типово
мафіозну. Чим вона відрізняється від олігархічної? При останній влада здійснюється на відносному консенсусному владарюванні ніабільших
олігархів . При типово мафіозній системі — є верховний олігарх, в руках якого зосереджена вся повнота державної влади.
Через повне підпорядкування силових структур, він контролює олігархів і дозволяє їм існувати, як підпорядкованим васалам, умовою для
існування, яких є обов’язок ділитися прибутками з верховним олігархом , тобто главою мафії («хрещеним батьком») — Порошенком.
Характерною ознакою мафіозної системи управління, є знищення парламентаризму і перетворення його у повністю підпорядковану слухняну
маріонетку верховного мафіозі і організованому ним злочинному угрупуванню. Порошенкове злочинне угрупування повністю позбавлене будь-
якого контролю: парламентського, правоохоронного, громадянського.
Порошенко ігнорує Конституцію України, зокрема виконання повноважень, передбачених ст.ст.102 і 106, натомість привласнюючи повноваження
не передбачені Конституцією. Він узурпує владу, через безконтрольну вертикаль влади. Порошенко , використовуючи високе державне
становище, зловживає ним, для розвитку власного бізнесу, в тому числі і на території агресора для неконтрольованого збагачення.
Він є злісним неплатником податків, для чого він тримає свої статки, пограбовані в Україні, в офшорних зонах поза Україною. Порошенко
вибудував мафіозну систему неконтрольованого політичного і економічного управління. Наслідком цієї системи є процвітання корупції,
правового свавілля, що веде до соціально-економічної деградації, зростання прірви міжлюдьми і мізерною мафіозною багатіючою меншістю .
Така внутрішня ситуація створена навмисно і під керівництавом організованого злочинного угрупування Порошенка є найбільшою загрозою для
існування Української Держави, що кратно посилює зовнішню загрозу імперського російського агресора. Намагаючись будь-якою ціною
втриматися при владі , кліка Порошенка здійснює колаборантську політику з російським агресором.
Підтвердження цієї політики:
а) категоричне небажання Порошенка понад три роки юридично визначити факт воєнної агресії РФ проти України;
б) підтримка плану Путіна поетапного руйнування Української Держави — підписання Мінських домовленостей;
3) небажання Порошенка розірвати дипломатичні, економічні , юридичні та економічні зв’язки з державою агресором — РФ;
г) Порошенко і його кліка створила оптимальні умови для російського бізнесу в Україні, толерує діяльність підривних антиукраїнських організацій
і політиків.
Порошенко і створена ним система мафіозного управління в державі є руйнівною і найбільшою загрозою для України.
В Україні потрібно невідкладно почати зміцнювати систему влади, а також визначити правильну послідовність етапів зміни гілок влади.
Невідкладно треба усунути від влади найбільшу загрозу для держави і головне гальмо прогресивних реформ т- Порошенка з поста Президента.
Найбільш реальний і найбільш болісний засіб — духовно-вольова революція: розмаїті мирні масові цілеспрямовані акції категоричної недовіри
Президентові Порошенкові.
Усунення Порошенка від влади створить передумови для невідкладних змін в державі і припинення руйнівних процесів.
Степан Хмара

Будь-ласка, Увійти або Відкрити рахунок, щоб приєднатись до розмови.

  • Вічеслав
  • Вічеслав аватар Автор теми
  • Оффлайн
  • Адміністратор
  • Адміністратор
  • Україна - понад усе!
Більше
14 січ. 2018 12:51 - 14 січ. 2018 12:56 #2746 від Вічеслав
Rostyslav Demchuk
14.01.2018
ФСБ "злило" ДОР (Дело оперативной разработки) агента Лоліти - Петра Олексійовича Порошенка

А ось і перша "свиня" від Путіна і Медведчука, після їх зустрічі 10 січня у Москві цього року. ФСБ злила ДОР (Дело оперативной разрабртки) на агента Лоліту, яким виявився наш Петро Олексійович Порошенко. Це вже повторна вербовка Петра Порошенка російськими спецслужбами. Про першу я вже писав. Це трапилось ще у Молдові, перед приїздом Порошенка на навчання у Київський університет на факультет міжнародних відносин. Документи ДОР ФСБ РФ датовані 3 лютого 2007 року.

"Я, гражданин Украины Порошенко Петр Алексеевич 26.09.1965 г. р, в период пребывания на территории Российской Федерации обязуюсь неукоснительно соблюдать российское законодательство, не принимать участие в деятельности, направленной против интересов РФ", – говорится в одній із заяв.

Інше звернення Петра Порошенка до директора ФСБ РФ.


"Заявляю, что решение о недопуске меня на территорию РФ является необъективным, так как к антироссийской кампании президента Ющенко (тогдашний президент Украины Виктор Ющенко. – R.D.) я не имею никакого отношения. Являюсь одним из основателей Партии регионов", – відзначається в документі.

Начебто Порошенко написав, що "в интересах России занимается привлечением крупных инвестиций на заводы Roshen (Липецкая область) и "Богдан" (Нижегородская область), создает и предоставляет рабочие места россиянам, своевременно и в полном объеме уплачивает налоги", – говориться в зверненні.

NB!!! Для порівняння почерку Петра Порошенка - на першому фото Порошенко поздоровляє Олега Сенцова зйого Днем народження. Стиль, помилки, орфографія належать Петру Порошенку.

Друге, третє, четверте фото - злив ФСБ.
Долучення:
Last edit: 14 січ. 2018 12:56 by Вічеслав.

Будь-ласка, Увійти або Відкрити рахунок, щоб приєднатись до розмови.

  • Вічеслав
  • Вічеслав аватар Автор теми
  • Оффлайн
  • Адміністратор
  • Адміністратор
  • Україна - понад усе!
Більше
10 січ. 2018 01:09 #2741 від Вічеслав
Віктор Шишкін: Нам потрібна хірургічна операція, тому що в організмі під назвою «Україна» почалась гангрена
09-01-2018
Галина Плачинда

Віктор Шишкін: Нам потрібна хірургічна операція, тому що в організмі під назвою «Україна» почалась гангрена

Віктор Шишкін — останній із Могікан. Думаю, політиків, які не вміють і не хочуть пристосовуватися, мімікрувати, продаватися чи мовчати – коли казати правду стає невигідно – не лишилось. Шишкін – саме такий. Подразник для багатьох мешканців високих кабінетів. Негнучкий і безкомпромісний. Він не боїться говорити те, що думає. Щоправда, він не любить говорити про те, що практично всю свою пенсію віддає на потреби нашого війська. Він не піариться на війні, він просто вимагає усунути від влади і покарати усіх колаборантів, які ту війну допустили.

Отже, наша сьогоднішня розмова – з першим Генеральним прокурором незалежної України (1991-1993), заступником Голови Конституційної комісії України (1991–1993), котрий отримав звання Залуженого юриста України за розробку Конституції, народним депутатом України перших трьох скликань, членом Вищої ради юстиції (1996-2003), суддею Конституційного Суду України (2006 -2015) Віктором Шишкіним.

Віктор Іванович, хочу почути від вас відчуття того, що відчувається в країні.

Вкрай негативні відчуття… Можливо, у мене завищені вимоги до правової системи України. Ви як вважаєте?..

Вважаю, що не завищені.

Колись, ще в середині 90-х, я назвав Кучму не гарантом, а ігнорантом Конституції. А усі ці ющенки, януковичі і порошенки – це пташенята гнізда Кучминого. Однак вони змогли перевершити свого вчителя. Особливо Порошенко.

Пояснюйте.

А от дивіться. Янукович хотів жити, як монарх, але для цього він намагався створити під себе конституційну базу. Тобто, він хотів жити за Конституцією, але за тією Конституцією, яка би його влаштовувала. Він хотів президентську республіку. І от, таким чином, за Януковича змінили парламентську республіку, - якою була Україна на підставі змін до Конституції 2004 року – на президентську. І він отримав ті самі повноваження, які мав Кучма. І цього, в принципі, було достатньо для того, аби його вважали президентським монархом.

А що ж Порошенко? Він набагато цинічніший, ніж Янукович.

Пояснюйте!

З 2014 року Україна - парламентська республіка. Однак Порошенко, як і Янукович, намагається «натягнути» на себе повноваження «монарха», керівника президентської республіки. Він намагається підрихтувати Конституцію, але в неконституційний спосіб. Адже він законами надає сам собі набагато більше повноважень, ніж це передбачає Конституція.

Тобто, Янукович намагався діяти на підставі Конституції, хоч і «скроєної» під нього. А Порошенко, навпаки, робить усе в піку Конституції. В піку Конституції він не оголошує воєнний стан, в піку Конституції він де-факто усунув себе з посади Головнокомандуючого.

У нас же АТО керує не Головнокомандуючий, а якийсь там заступник голови СБУ. Всього-на-всього. Цим Порошенко, фактично, роззброїв народ України. Він роззброїв українську правову, адміністративну, військову систему.

А паралельно - він законами надає собі додаткових повноважень, які йому ніхто не має права надавати.



Наводьте приклади.

НАБУ. Ситник призначений Порошенком у неконституційний спосіб. При всій повазі до структур, які повинні боротися з корупцією. До речі, і Труба (Роман Труба, призначений президентом, директор Державного бюро розслідувань - ред.) так само у неконституційний спосіб призначений .

Я повторюю: у президента є лише ті повноваження, які йому виписані в Конституції. І це підтверджують як мінімум чотири рішення Конституційного суду.

Чому про це ніхто не говорить?

Як це? Ми про це говоримо постійно! Ми створили громадську організацію «Інституту Права і Суспільства». Я, Кармазін, Домбровський (Юрій Кармазін, народний депутат України II, III, IV, VI скликань; Іван Домбровський, суддя Конституційного суду України (2006 - 2010 рр.), був головою КСУ з вересня 2006 року по травень 2007 року – ред.), – і здійснюємо експертні аналізи законів, які ми вважаємо суспільно значимими. Звісно, це аматорство, і, звичайно, ми беремо все, що хочемо, на свій розсуд, на свій смак - той чи інший закон, аналізуємо його, даємо висновки.

Ми аналізували і Мінський договорняк… Я його по-другому не називаю. Наш аналіз цього договорняка – на двадцяти сторінках. Ми запрошуємо журналістів на свої прес-конференції, на яких роздаємо експертні висновки. Знаєте, скільки журналістів приходить на наші прес-конференції?

Скільки?

Один-двоє…

Журналісти ходять туди, куди їм кажуть ходити.

От-от. Ось у цьому - вся проблема сьогоднішня там званих вільних ЗМІ.

Ну от я ж з вами говорю зараз…

Ну, ви говорите….

А ми ж показували журналістам чотири рішення КС, в яких чітко написано, що у парламенту і у президента є лише ті повноваження, котрі виписані Конституцією (а повноваження Кабміну, приміром, встановлюються і Конституцією, і законами України).

І що КСУ ще в 2003 році, ще за Кучми, чітко визначив, що Конституція унеможливлює розширення повноважень парламенту і президента законами. Повторюю для ідіотів: унеможливлює.

Чому президенту вдається порушувати Конституцію?

Тому що ми, в президентській республіці Кучми, чинили в парламенті опір набагато більший, ніж сьогоднішній парламент чинить президенту в умовах парламентської республіки. Ось у цьому катастрофа. Я вже не кажу про так звану судову реформу.

Відбувається розвал усієї правової і судової системи країни.

Ми наводимо приклади повного ігнорування Конституції безпосередньо Порошенком і його командою. Але нас ніхто не чує.

Які причини того, що вас ніхто не чує, як думаєте?

Ну, по-перше, суспільство наше після Революції Гідності стало мовчати.

Чому?

Тому що у нас при владі – морально деградовані особи.

Вони своїми вчинками демонструють кожному громадянину України, що закон можна викинуть в смітничок, будь-який.

І ви бачите, що відбувається і на вулицях, і в так званій реформованій поліції, і в так званому міністерстві оборони під час війни. Крадіжки, корупція, насильство, торгівля на крові…



У вас є бачення, як ситуацію змінювати?

Всіх усунути від влади. Іншого виходу немає. Тому що достукатись до них, до цих «розумних голів», уже неможливо. А що, - ми з вами перший раз про це говоримо? А скільки було прес-конференцій, які ми проводили. Першу прес-конференцію по Мінському договорняку ми провели ще в 2015 році. По Мінському договорняку я виступав у Шустера, ще коли його не закрили, я всього двічі у Шустера був. І показував сутність цього так званого договору. Ну то й що? І хто прислухався до мене? Які висновки зробили ті, хто сидить на Банковій і на Грушевського? Ніяких. Ну, якщо до них не доходить – значить, треба усувати їх всіх від влади в будь-який спосіб.

Але ж ви кажете: суспільство мовчить. Хто ж їх буде усувати від влади?

Ну, якщо суспільство мовчатиме й далі, - значить, ця клептократична влада його влаштовує.

То нехай і далі так живе.

Але ж вічно так продовжуватися не може…

Не може. Бо далі буде колапс. Он Іран демонструє , що треба робити. А там лише ціну на яйця підвищили, а не тарифи ЖКХ.

Я хочу почути вашу точку зору на меседжі, які останнім часом вкидаються в наш інформпростір з Банкової на тему «що нам робити з «ДНР/ЛНР». Головний меседж, який лунає все голосніше – «треба домовлятись».

З ким?

Не знаю.

І я не знаю. Нехай Порошенко чітко скаже, з ким він пропонує домовлятися.

А ви хіба не відчуваєте його намагання зблизитися з Росією?

Чому намагання? Він давно працює на Росію. Всі його дії в Україні, - це робота на Росію.

Фраза «нам потрібен мир» звучить все частіше. Але що таке «мир» у розумінні нинішньої влади, і якою буде його, цього миру, ціна?

Ні-ні-ні, це все гала. Нехай скажуть - мир навколо чого, з ким домовлятися, хто та сторона, з якою треба домовлятися?

Ми дуже уважно проаналізували Мінський договорняк. От там написано: «Тристороння контактна група». Добре, тоді визначте статус кожної сторони!

Чому саме Кучма, на ваш погляд, бере участь у роботі Тристоронньої контактної групи?

Тому що це – одна шайка. Тому що Кучма проводив тут промосковську політику, Кучма в 1997 році підписав договір про перебування Чорноморського флоту Росії аж на 20 років, та ще й з пролонгацією кожні 5 років. Та той флот за п’ять років треба було вивести. І як тоді бути з 17 статтею Конституції, яка забороняє на території України будь-які іноземні бази? Чому суспільство не відреагувало на все це належним чином? А Харківський договорняк? Для мене вороги народу не лише Янучар, який Харківський договорняк підписаву 2010 році (угода між президентами України та Росії Віктором Януковичем і Дмитром Медведєвим про пролонгацію базування російського Чорноморського флоту в Севастополі до 2042 року.Цей договір було підписано в Харкові 21 квітня 2010 року, - ред). Вороги народу - всі, хто проголосував відповідний закон («Про ратифікацію Угоди між Україною та Російською Федерацією з питань перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України прийнятий 27 квітня 2010 року, - ред).

А злочин Конституційного суду в тому, що вони не відкрили конституційне провадження для того, щоби визнати закон про ратифікацію неконституційним.

До речі, Луценко чомусь не пред’явив звинувачення Януковичу у державній зраді за підписання угоди з Мєдвєдєвим. Чому Харківський договорняк залишився поза увагою видатного генерального прокурора – ніколи не задумувались?

Добре, повертаємось до Тристоронньої групи.

Давайте розглянемо сьогоднішню ситуацію через призму Другої світової війни, або того періоду, який називається Великою Вітчизняною війною. 8 травня 1945 року, в 23 години за Берлінським часом, була підписана капітуляція Німеччини. Там було все дуже ясно. Є сторона-переможець, антигітлерівська коаліція, і є Вермахт.

Але у нас ніхто не називає Росію країною-агресором.

Так ось це і є першим дефектом так званого Мінського договору, і все звідси йде. Якщо хтось сідає за стіл переговорів, - потрібно знати, з ким ти ведеш переговори. Он у будь-якому позові до суду - одна сторона позивач, інша сторона відповідач. Все ясно.

Чому, на ваш погляд, в Україні не визнають Росію країною-агресором?

Це питання до Порошенка.

А ви як думаєте?

Я вже неодноразово казав і писав, що я думаю... Тому що Порошенко і вся його команда є агентами Кремля. Тому вони не хочуть Росію оголошувати агресором. Вони колаборанти. Вони колаборують з окупантами, так, як це робив маршал Петен (Філіпп Петен, французький військовий і політичний діяч, маршал Франції з 1918 року. У 1940 році, після поразки Франції, став на шлях колабораціонізму з нацистською Німеччиною – ред). До речі, з ним ніхто переговори не вів. Ні Де Голль, ні Черчилль, ні Рузвельт.

Я про це говорю як мінімум два роки, якщо не більше. Ну, якщо не доходить до основної маси людей у країні… Є, звичайно, якась кількість пасіонаріїв, які думають так само, як і я. Але ж у мас-медіа про це не говорять.



Ви прекрасно розумієте, чому в мас-медіа про це не говорять. Але якщо сьогоднішня ситуація буде продовжуватися ще рік, два, п’ять?

Нам потрібна хірургічна операція, тому що в організмі під назвою «Україна» почалась гангрена.

Гангрена держави і гангрена суспільства. Операція – це усунення сьогоднішньої бандократії від влади.

Яким чином? Правовим чи вуличним?

Боротися з порушниками права правовими методами – означає свідомо іти на заклання.

Я так вважаю…

Але їхня оборонна фортеця намертво зцементована круговою порукою. Тому що влада чудово розуміє - якщо суспільству вдасться вибити хоча б одну цеглинку – упаде увесь їх оборонний мур.

Так і є. Але в Ірані також все було зцементовано тридцять років поспіль. А за один день на вулиці вийшло кілька мільйонів… І в Бухаресті вийшло два мільйони, коли треба було захистити Лауру (Лаура Кодруца Кевеші, головний прокурор Національного антикорупційного директорату Румунії, за чотири роки їй вдалося відправити на лаву підсудних одного прем'єра, двох заступників прем'єр-міністра, 11 діючих і екс-міністрів, 39 депутатів й 14 сенаторів – ред.), яка реально бореться з корупцією, на відміну від наших борців з корупцією. І два мільйони в Бухаресті на вулицях було.

Так в Румунії 27 мільйонів населення, а в Україні – 40 мільйонів. І де у нас мільйони протестуючих вулицях? На марші виходить максимум 30 тисяч. Максимум! Ну от і все.

І що - ми приречені жити серед корупції вічно?

Мабуть приречені, якщо суспільство не хоче боротися за свої права.

Але, все ж таки, оці «точкові» вибухи, - як трапилось 2 січня під столичним управлінням поліції...

Ну хіба це вибух? Там зібралося максимум 500 людей, я був там. І ледь не половина - журналісти…

На ваш огляд, навіть таке зухвале убивство правозахисниці не може сьогодні стати детонатором масового обурення?

У нас було вже багато детонаторів, ну щось вони ніяк не здетонують. Шеремет, наприклад, не став детонаторами.

Звичайно, якісь «точкові» перемоги були … І влада лякається, коли люди починають боронити свої права , як це було на Кіровоградщині (у червні минулого року в селі Бережанка, що неподалік Кропивницького, невідомі намагалися захопити агропідприємство «Нива-2010»;на захист стали селяни і запросили підмогу у ветеранів батальйону «Донбас», - ред.).

Але для того, щоб влада злякалась по-справжньому, на вулицях повинно бути як мінімум 2-3 мільйони, як у Бухаресті.

«Точкові» протести, як це було у Кропивницькому, не змінять всю систему влади. Влада в одному місці програє, а в тисячах інших - виграє.

Подивіться, які фальсифікації, - масштабніші, ніж при Януковичі – відбувалися під час так званих виборів до так званих об’єднаних територіальних громад (у неділю, 29 жовтня, в Україні проводили вибори у 202-х об’єднаних територіальних громадах, явка на цих виборах становила 48,2%, у день виборів в ОТГ поліція відкрила 10 кримінальних проваджень, партія БПП заявила про перемогу на виборах у 40% ОТГ – ред.)

Чому «так званих»?

Тому що я не знаю, що таке об’єднана територіальна громада за нашою Конституцією. Там немає такого утворення! В Конституції написано, що громади можуть об’єднуватися, але ні про яке утворення адміністративних округів під назвою ОТГ там мови немає.

Навіщо це робиться?

Я думаю, щоб остаточно зцементувати владну вертикаль, до самого низу. І всі мовчать. Більше того - так звані «патріоти» також волали про необхідність оцих ОТГ.

От, до речі, про патріотів. Як ви думаєте, в Україні ще є реальні патріоти? Бо як подивлюся, хто у вишиванки вдягається і фотографується на фоні столу із кутею - погано стає…

Ну ось пройшов марш на честь Степана Бандери. Я не проти маршу.

Проте - чому всі ті партії, які організовують подібні марші, не організували марш до МВС у зв’язку з убивством Ірини? Де вони всі були, ці патріоти, другого січня?

А ваша гіпотеза - чому їх там не було?

Мабуть тому, що немає у них поняття про державницьку політику.

Якщо націонал-патріоти вважають себе державниками, вони не повинні підтримувати жодної зі структур Авакова, Турчинова чи Порошенка. А вже, я бачу, «Азов» - при Авакові. А Ярош - узяв і проголосував за зміни до Конституції.

Одне діло - якщо б він проголосував по дурості, ну, буває таке… Та ми ж йому говорили, що не можна конституцію міняти під час війни. 157-ма стаття забороняє. Чого ж ти приперся (у парламент, - ред.) і проголосував? Я проаналізував весь список голосуючих за ці конституційні зміни і тепер знаю, хто для мене ворог, а хто ні. І одночасно для України.

Ну тоді ми підходимо до питання, - чому в країні немає лідера, здатного повести за собою народ.

Необов’язково, щоб один лідер був – достатньо мати конгломерат лідерів, але вони повинні бути об’єднані однією думкою, ідеєю.

У нас уже був «конгломерат лідерів» під час Революції Гідності.

Ну, Кличко - явно не державник. І це не був конгломерат, це були «попутчики», є таке російське слово. Не було у них державницького стрижня.

Можливо, треба почати з того, що сьогодні в крані взагалі немає державницької опозиції до влади?

Звичайно.

І в тому, можливо, проблема? Чому, приміром, мовчить Юля Тимошенко, - вічний опозиціонер?

Не знаю, це до Юлі питання… Мабуть, втомилася.

Втомилась? Тоді хай іде на пенсію. Он у нас з’явився ще один кандидат у президенти, Святослав Вакарчук. Вам не здається, що українська політика перетворюється на якийсь фарс?

У наших політиків нема державницького погляду на будівництво України. От і все.



…А сподівання на те, що з АТО повернеться сто тисяч свідомих громадян, які примусять владу змінювати країну – теж розвіялися…

Тому що «атошники» у своїй переважній більшості лише танки вміють підпалювати. Слава їм за це і честь. Але як будувати державу - вони не знають. І якщо ці «атошники» тиснуть руку колаборанту Порошенку...

Я давно говорив, що громадянська мужність – річ набагато більш потужна, ніж військова мужність. Бо за своє життя я бачив і ветеранів Другої світової війни, і Великої Вітчизняної, і ветеранів афганської війни, і сучасних ветеранів. За своє довге 65-річне життя всіх їх бачив… Вони виявляли військову мужність, а в кабінетах начальників рабами ставали. Як оцей феномен пояснити?

А ви як самі пояснюєте?

Значить, мужності нема в них. Тому що сказати покидьку-начальнику, що від покидьок, знаючи при цьому, що він може викинути тебе з роботи, - означає мати мужність.

І її, мужності, сьогодні в нашому суспільстві обмаль.

Повертаючись до тези щодо «порозуміння та примирення», яка з подачі Банкової звучить все голосніше. Мені особисто незрозуміло, на чому саме має базуватися наше порозуміння та примирення з тими людьми, які сьогодні живуть в «ДНР/ЛНР».

І мені теж незрозуміло.

Мені здається, що наших людей там вже нема.

Я теж так вважаю.

Яка ваша точку зору, - навіщо це робиться?

Я вже вам сказав: наша влада - колаборантська і нас інформаційно оброблюють з позицій колаборантства. Ось моя точка зору. І такі, на 90%, колаборантські у нас сьогодні й ЗМІ. Ось і все.

Я вас запитала, що буде з Україною, якщо ситуацію не зміниться, за кільканадцять років. Ви ще не відповіли на моє питання…

Якщо ситуація не зміниться - вся Україна стане «ДНР/ЛНР».

Тому що основна маса патріотів уже виїхала. Замість того, щоб воювати, об’єднуватися проти колаборантської влади, вони повиїжджали за кордон. Інша частина - здалась і годується з монарших рук. А інші - просто стануть рабами.

Зрозумійте, ця територія нікому не потрібна, усім потрібна лише наша земля.

Недаремно пропагандист Вересень розповідав нам рекламні казки про те, що, мовляв, Україна в п’ятірці держав, де земля ще не приватизована. Були ж такі ролики, пригадуєте? Це ж усе підводка до того, що, мовляв, давайте продамо землю. А кому продати? Ну не українцю ж, який грошей не має. Продадуть лише колаборантами. Косюку, наприклад, з його Аграрною партією (Юрій Косюк, радник президента Порошенка, власник ПАТ "Миронівський хлібопродукт" і торгової марки «Наша ряба», мільярдер, котрий збудував маєток на території Садово-паркового комплексу НАН України «Феофанія», - ред.). А Порошенко - і в цьому питанні головний злочинець, тому що в Конституції написано, що земля – це національне багатство всього українського народу.

Тобто ви проти ринку землі?

Звичайно, особливо зараз. Я можу бути за приватну власність на землю, але не за ринок. Тобто, у людини може бути приватна власність на землю, наприклад, якщо це фермерське господарство. Приватна власність на землю може передаватися лише в спадщину і лише тим, хто працює на землі. Якщо фермер хоче продати свою землю, він повинен продати її в державний фонд. Але не іноземцям, не іншим громадянам України. Ні вам, ні мені, ні Маші, яка нас фотографує… Вона, земля, лише у спадщину може переходити до інших членів сім’ї, які можуть працювати або бажають працювати на цій землі. Ні – тоді поверни її державі. Ось на такий ринок землі я погоджуюсь. Між власником і державою.

Тобто, ви стверджуєте, що з України роблять не суб’єкт світової геополітики, а сировинний придаток?

Звичайно. Перший удар було нанесено по Україні, коли її роззброїв Кравчук. Спершу ядерну, а потім - всю іншу зброю віддали на металобрухт.

А чому ж, по вашому, наші хлопці, гранатами Другої світової війни зупиняли москальські танки під Лутугиним, під Луганськом, на Савур-могилі? І, до речі, за чотири роки Україною нічого доброго зі зброї так і не зроблено.

Порошенко заявив про будівництво патронного заводу.

На якому році війни? Кому він потрібен зараз, коли його треба було будувати ще в 2014 році. За два місяці починається п’ятий рік війни.

На п’ятому році світ переміг Гітлера.

На четвертому. На п’ятому році війну виграла в Японії.

Ну, а ви бачите перспективи нашого виграшу?

Не бачу. Бо нічого не робиться для створення обороноздатності нашої держави. У мене тісні контакти з батальйонами, з волонтерами, я бачу і знаю реальний стан справ…

А я бачила рекламний ролик БПП, там говориться, що ми створили могутню армію.

Ну, пропагандистських роликів у нас достатньо…

Але ж люди вірять.

Ну от в цьому і трагедія, що люди вірять пропаганді.

І об’єктивної інформації стає все менше…

Звичайно. Хоча люди мали би подумати - а чому волонтери продовжують їздити в АТО? І чому волонтери купують снайперське озброєння? І чому волонтери купують пристрої нічного бачення? Чому планшети наведення виготовляють волонтери?

А чому до цих пір у нас нема голови Рахункової палати (термін повноважень деяких членів Рахункової палати вже сплив, а голову Романа Магуту і головного контролера Марію Шулежко суд відсторонив від посади у зв'язку зі звинуваченнями у розтраті бюджетних грошей – ред.)?

Чому Рахункова палата досі не проаналізувала всі витрати на АТО з державного бюджету, до копійки? Може, такий фінансовий аналіз комусь дуже невигідний? І порошенковської адміністрації, і тим, хто сидить у парламенті. У нас же сьогодні взагалі жодної структури нема легітимної у державі.



До речі, ви в курсі, що нещодавно КС піддав сумніву правомірність Революції Гідності.

Що тут дивного, якщо сьогодні КСУ працює у складі, сформованому ще яничарами. Ви подивіться на КС моїх земляків у Молдові.

А що там?

Молдовський Конституційний суд 2 травня минулого року прийняв рішення, яким оголосив москальські війська в моєму рідному Придністров’ї окупаційними. Оце – вчинок!

Таким чином, вони підводять Росію під Римський статут. Потім, коли Додон оцей москальський (президент Молдови Ігор Додонна теледебатах під час президентської кампанії заявив про визнання приналежності окупованого Криму до Російської Федерації – ред.) намагався організувати референдум щодо розширення президентських повноважень, вони цей референдум визнали неконституційним і сказали: шановний пане президенте, читай Конституцію, там написано, з яких питань ти можеш організовувати референдуми, а з яких – ні. І поховали той референдум. Оце позиція! А ось нове рішення, яке КС Молдови прийняв 2 січня, тільки що тимчасово призупинив повноваження президента.

А що наш Конституційний Суд? Дворовий пес Адміністрації президента…

Ви покладаєте якісь надії на Європу чи Америку?

Ні, не покладаю вже. Все в руках лише українців. Чергове, тисяча двохсоте китайське попередження і стурбованість. Це все, на що вони здатні. Ви читали оту декларацію по узаконенню Мінського договорняка (Декларація президентів РФ, України, Франції та канцлера Німеччини на підтримку "Комплексу заходів з виконання Мінських угод", - ред)? Вони стурбовані стурбованістю Росії, що Україна хоче в ЄС. Як вам таке формулювання?

Може, більше сподівань на Америку?

Щось віриться з трудом. Побували ми нещодавно в Америці, у Вашингтоні, поспілкувалися з деякими конгресменами, у тому числі й від правлячої партії…

І що?

Вони зайняті собою, їм якась Україна до лампочки. Вона їх цікавить лише як засіб для реалізації своїх цілей.

Так що, нам світить другий термін Порошенка?

Все може бути. І другий термін Порошенка може бути, й танцюючі-співаючі президенти…

Віктор Іванович, чи ви вірите, що будуть названі імена ініціаторів розстрілу Небесної сотні?

Ні, не будуть. Так само, як замовники вбивства Гонгадзе досі не названі, хоча про це Пукач просто волав у залі засідання неодноразово. Замовника відсилають підписувати від імені України Мінський зрадницький договорняк… З Майданом буде те ж саме.

Всі говорять: потрібно міняти систему, але ніхто не знає, що воно таке. В результаті, ми навіть людей у владі не змінили. Зміна одного обличчя на інше – це не зміна людей. Зміна людей – це зміна ментальності.. А Кучма, Янукович, Порошенко, – це одна ментальність, це не зміна людей, це зміна облич.

Ну, але Порошенко хитріший та спритніший своїх попередників.

Так я ж і сказав колись в ефірі 112-го каналу: колишні були чесні бандити, а нинішні - цинічні бандити.

А вас часто на 112-й запрошують?

Ну, раніше запрошували, але відтоді, яка вони почали хвалити Порошенка, - то вже не запрошують…

То у чому ви бачите вихід із ситуації? Чи його, виходить, нема?

Я сподіваюсь лише на народний опір. Мирний не мирний – все одно. Але має бути масовий народний опір. На вулицях мають вийти мільйони. Лише тоді вони злякаються по-справжньому.

Фото Марії Шевченко

Автор: Галина Плачинда, видання МИР

Будь-ласка, Увійти або Відкрити рахунок, щоб приєднатись до розмови.